Роменська громада провела в останню путь свого Героя – Максима В'ячеславовича Гриценка, який загинув, захищаючи Україну. Він залишився вірним присязі до останнього подиху.
Роменська громада провела в останню путь свого Героя – Максима В'ячеславовича Гриценка, який загинув, захищаючи Україну. Він залишився вірним присязі до останнього подиху.
Максим Гриценко народився 1 січня 1993 року в селі Великі Бубни. Після школи здобув фах водія. Понад десять років працював на Роменському заводі «Тракторозапчастина». Був працьовитим, цінував дружбу та добрі стосунки.
У 2013 році Максим одружився, став турботливим чоловіком та батьком двох дітей – сина й доньки. Був відважним, чесним і добрим. Мав багато друзів, захоплювався риболовлею та відпочинком на природі.
У грудні 2022 року Максим був призваний до Збройних Сил України. Проходив навчання як штурмовик у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади. Брав участь у бойових діях у Соледарі, Красній Горі, Куп’янську, Дворічному, а також у Харківській, Донецькій та Сумській областях. Останнім місцем його служби стало Краснопілля.
У 2024 році Максим був переведений до 152-го окремого батальйону територіальної оборони, де служив старшим стрільцем-оператором. У 2025 році отримав звання старшого солдата та медаль «Учасника бойових дій». Побратими знали його за позивним «Масяня».
27 червня 2025 року, вірний військовій присязі, старший солдат Гриценко Максим В’ячеславович, стрілець-оператор 2-го стрілецького відділення 152-го окремого батальйону територіальної оборони, загинув під час стрілецького бою в зоні активних бойових дій. Максиму назавжди залишилося 32 роки.
У нього залишилися батьки, дружина, син, донька та брат.
На Алеї Слави зібралися рідні, побратими, керівництво громади та жителі, щоб віддати останню шану Максимові. Священнослужителі провели заупокійну службу.
Вічна пам’ять і слава Захиснику України – Гриценку Максиму В’ячеславовичу.