Сумське подружжя Ірина Глобенко та Андрій Левік уже понад 20 років збирає ляльок-клоунів. Їхня колекція налічує близько 100 фігурок з фарфору, тканини, дерева й навіть скла.
Подружня пара з Сум Ірина Глобенко та Андрій Левік має незвичне хобі. Вони колекціонують ляльок-клоунів.
Цим хобі подружжя займається вже 21 рік. Сьогодні у приватній колекції Ірини та Андрія близько 100 різноманітних клоунів. Це фарфорові, пластикові, дерев’яні, керамічні, зроблені з тканини ляльки. Найменший у колекції клоун має всього 3 сантиметри заввишки, а справжнім велетнем серед ляльок став 30-сантиметровий експонат.
Чому подружжя обрало для себе таке незвичне хобі та яким чином вони збирають ляльок-клоунів — читайте у нашому матеріалі.
«Ляльок-клоунів ми з чоловіком почали збирати ще з 2004 року, — розповідає заступник директора з виховної роботи Сумської спеціальної школи Ірина Глобенко. — Саму ідею колекціонувати незвичних ляльок-клоунів придумав мій чоловік Андрій Левік.
У 2004 році шкільний театральний колектив “Art-Барвінок”, створений Іриною Глобенко та Андрієм Левіком, взяв участь у фестивалі. Після поїздки подружжя придбало ляльок-клоунів як подарунки для учасників, а одну з ляльок залишили собі. Саме з цього й почалася їхня колекція — поступово з’являлися нові клоуни та міми.
Колектив багато гастролював Україною, зокрема виступав у Києві, Львові, Чернівцях, Луганську, Одесі, Каневі, Запоріжжі. На кожному фестивалі Ірина та Андрій знаходили для своєї колекції нову ляльку-клоуна, як пам’ять про місто й подію.
«Спочатку ми почали збирати ляльок-клоунів як символ якогось фестивалю, на якому ми побували, — каже вчитель образотворчого мистецтва та трудового навчання Андрій Левік. — А ще наші ляльки-клоуни у нас не тільки експонати, вони також і задіяні у наших театральних виставах. І ми зараз вдома дивимось на клоуна і пригадуємо історію, яка з ним пов’язана. Пригадуємо той фестиваль, на якому побували з дітьми. Пригадуємо місто України, у якому придбали клоуна. Це дуже приємні для нас спогади».
[GALLERY-730]
Є навіть лялька-клоун, виготовлена зі скла. Подружжя із Сум захопилося своїм хобі і згодом почало купувати унікальні фігурки у магазинах. Також чимало ляльок їм подарували друзі, знайомі, колеги, учні.
«Зараз, якщо ми приїжджаємо у якесь місто України, то шукаємо в магазинах ляльку-клоуна, якої ще не було в нашій колекції, — говорить Ірина Глобенко. — Таку ляльку знайти непросто. Інколи вона коштує від 500 до 1000 гривень. Але ми не шкодуємо власних коштів — якщо бачимо оригінального клоуна в магазині, обов’язково купуємо його та поповнюємо свою колекцію».
За кожною колекційною лялькою завжди стоїть справжня історія. Іноді за усміхненим обличчям клоуна криється чийсь біль.
«Одного разу на Курському ринку в Сумах ми побачили кіоск, у якому жінка пенсійного віку продавала незвичних ляльок-клоунів, — згадує Андрій Левік. — Ми вирішили купити одну з ляльок. Випадково розговорилися з продавчинею. Виявилось, що ця жінка до війни теж колекціонувала ляльок у Луганську. Але через воєнні дії вона змушена була залишити свою колекцію й переїхати до Сум. Частину з неї переселенка взяла із собою, і щоб вижити, змушена продавати їх на ринку. Історія цієї жінки нас вразила. Щоб хоч якось підтримати її, ми купуємо у неї ляльок».
У планах подружжя — і далі подорожувати містами України та поповнювати свою унікальну колекцію. А на запитання «Що вам дає ваше незвичне хобі?» Андрій Левік відповідає:
«Коли я вранці встаю, бачу, що ляльки-клоуни уважно дивляться на мене всі. І це одразу піднімає настрій. Це дає нові ідеї та натхнення створювати нові театральні вистави».