У Сумах стартував проєкт «Відродження слобожанської вишивки: нитки пам’яті та єдності». Його ініціатори прагнуть зберегти та популяризувати унікальну майстерність, яка формувалася на території Слобожанщини, але з різних причин опинилася на межі забуття. Проєкт покликаний не лише нагадати про традиції, а й повернути вишивку у сучасне культурне та крафтове життя громади.
Як традиція опинилася під загрозою зникнення
Організаторка проєкту, голова громадської організації «Арт Крила» Любов Ярцова розповідає, що ще 50–70 років тому традиційна українська вишивка була майже витіснена з побуту.
«У радянські часи українське мистецтво не підтримувалося, – говорить вона. – Вишивка завмерла, а майстри залишалися без підтримки. Влада робила все традиційне українське небажаним і зайвим».
За словами організатоки, саме тому покоління сум’ян виросло без повноцінного доступу до локальних вишивальних технік, орнаментів і символіки.
Певне відродження розпочалося лише після 1992 року, коли в Україні почали діяти Спілки народних майстрів. Вони повернули інтерес до ручної техніки і стали майданчиком для обміну знаннями між майстринями.
На Сумщині сьогодні слобожанську вишивку активно розвивають майстрині Лариса Кириченко, Надія Гордієнко із села Хухра, а також сум’янки Надія Гудилко та Наталія Бабенко, які багато років досліджують старовинні взірці й створюють сучасні інтерпретації.
Відродити традиції
Заслужена майстриня народної творчості України Наталія Бабенко пояснює, що проєкт має і просвітницьку, і практичну складову.
«Ми хочемо не лише показати особливості слобожанської вишивки, а й навчити людей упевнено тримати голку і нитку, як це робили наші бабусі та прабабусі», – говорить вона.
Учасники отримають можливість опанувати техніки, якими колись володіли в селах і містечках Слобожанщини. Після навчання вони створюватимуть власні вироби – пояси, гаманці, подарункові торбинки, головні убори та інші предмети, що можуть стати частиною сучасної моди або родинної спадщини.
Проєкт триватиме дев’ять місяців і включатиме формування двох навчальних груп. Перша – це мешканці Сумщини, яких майстри навчать тонкощам вишивки, а згодом вони самі передаватимуть ці знання іншим. Друга – підприємці та крафтові виробники. Вони інтегруватимуть елементи слобожанської вишивки у власні вироби, розширюючи асортимент локального ринку й популяризуючи регіональну ідентичність.
Зберегти памʼять
Наукова співробітниця «Агенції промоції “Суми”» Наталія Петренко наголошує, що проєкт має велику цінність для збереження культурної пам’яті.
«Слобожанська вишивка – це історія нашого краю. Але сьогодні в родинах збереглося дуже мало автентичних речей», – розповідає вона.
За її словами, значна кількість старовинних вишиванок була втрачена у роки Голодомору 1932–33 років. Люди вимінювали одяг на їжу, рятуючи родини від голоду, тому тепер такі речі – справжня рідкість.
Тож створення нових вишитих робіт – це спосіб зберегти спадщину для майбутніх поколінь.
«Проєкт дає сум’янам чудову можливість створити нові вишиванки і передати їх нащадкам», – додає вона.
Протягом реалізації ініціативи кожен виріб, створений сучасними майстрами, буде оцифровано й зафіксовано у спеціальному каталозі-альбомі. Це дозволить зберегти не лише кінцевий результат, а й стилістичні особливості виконання, притаманні Слобожанщині.
Команда також планує зняти документальний фільм про традицію, її носіїв і нове покоління майстрів, яке повертає старовинну техніку до життя. Завершити проєкт планують до Дня вишиванки у травні 2026 року. Тоді учасники продемонструють спільну роботу – Рушник Єдності, створений за мотивами слобожанської вишивки.
