19 грудня Шосткинська громада схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню путь свого земляка, захисника України Геннадія Миколайовича Подопригору. Його шлях додому тривав довгих два роки.
19 грудня Шосткинська громада схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню путь свого земляка, захисника України Геннадія Миколайовича Подопригору. Його шлях додому тривав довгих два роки.
Геннадій Подопригора народився та виріс у Шостці. Після навчання в школі №7 та училищі №13 працював на об’єднанні «Свема», згодом багато років віддав роботі в «Укртелекомі» та компанії «Хемікал Інвест Лімітед». Колеги та друзі згадують його як майстра на всі руки, відповідального професіонала та добру людину, яка завжди була готова допомогти. У мирному житті він понад усе любив свою родину та риболовлю.
З початком повномасштабного вторгнення рф Геннадій болюче переживав за молоде покоління, яке змушене бачити війну. 29 березня 2023 року він став до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником механізованого відділення на найскладніших ділянках фронту — на «самому нулі».
Його останньою радістю став відеодзвінок сім’ї 24 грудня 2023 року, коли він вітав молодшу онуку Кіру з першим днем народження. Геннадій понад усе мріяв побачити онучок, яких війна розлучила з ним кордонами. Проте 6 січня 2024 року під час штурму ворогом позицій поблизу Новомихайлівки на Донеччині зв'язок із ним урвався. Останнім, що почули побратими по рації, було повідомлення про ворожу атаку.
Майже два роки родина жила надією, поки тривали пошуки. Лише у грудні 2025 року було офіційно підтверджено: Геннадій Подопригора загинув у тому бою, захищаючи Батьківщину.
Вічна пам'ять і слава Герою! Доземний уклін родині захисника.