18 січня Глухівська громада схилила голови у жалобі, прощаючись із захисником України Олександром Михайловичем Бондаренком. Серце старшого солдата зупинилося 15 січня 2026 року — у день його 58-річчя. Життя воїна перервалося у київській лікарні внаслідок важкої хвороби.
18 січня Глухівська громада схилила голови у жалобі, прощаючись із захисником України Олександром Михайловичем Бондаренком. Серце старшого солдата зупинилося 15 січня 2026 року — у день його 58-річчя. Життя воїна перервалося у київській лікарні внаслідок важкої хвороби.
Як повідомили в мерії Глухова, віддати шану захиснику прийшли рідні, побратими, представники влади та небайдужі містяни. Олександра Михайловича поховали з усіма військовими почестями під звуки Державного Гімну України.
Олександр Бондаренко народився на Конотопщині, у селі Верхня Сагарівка, але більшу частину життя провів у Глухові. До війни він працював на місцевому м’ясокомбінаті та в дорожній службі, був знаний як відповідальна та щира людина. У 2017 році він свідомо обрав шлях воїна, підписавши контракт із Збройними Силами України.
Як досвідчений кулеметник, Олександр Михайлович пройшов найгарячіші точки фронту, зокрема Бахмутський та Покровський напрямки. У 2023 році під час запеклих боїв поблизу Вугледара отримав поранення, проте до останнього залишався вірним присязі. За мужність був відзначений численними медалями та подяками. У захисника залишилися донька та близькі родичі. Вічна пам’ять та слава Герою!