Як у Сумах провели вечорниці напередодні Великого посту.
22 лютого у Сумській міській галереї відбулися вечорниці, присвячені Масниці – давньому українському святу проводів зими та зустрічі весни. Захід зібрав сум’ян, які хотіли більше дізнатися про традиції Колодія та відчути атмосферу народного святкування.
Цьогоріч Колодій тривав з 16 по 22 лютого. Цей період також називають Сирним тижнем – останнім перед Великим постом, коли вірянам уже не дозволяється вживати м’ясні страви, проте дозволені молочні продукти. Завершується він Сиропусною неділею – днем прощення.
Уже з понеділка, 23 лютого, розпочався Великий піст. Він триватиме 48 днів. 12 квітня віряни Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви відзначатимуть Великдень.
Масниця відкриває весняний цикл народних свят і передує періоду посту. В українській традиції це не лише про частування, а й про обряди, символіку та родинні зв’язки.
«Масниця розпочинає весняний цикл свят українців, – розповідає фахівчиня агенції промоції “Суми”, власниця етнопростору “Спадок” Ольга Вовк. – Після тяжкої праці люди дозволяли собі тиждень радості: співали, жартували, влаштовували ігри. Народні гуляння тривали цілий тиждень».
Під час вечорниць учасники згадували, що це свято має багато назв – Колодій, Сирний тиждень, Сиропуст, Запусти, Бабський тиждень, Масляна, Масниця. У різних районах Сумщини вживали різні варіанти, але зміст залишався спільним.
Масниця була тісно пов’язана з молочними стравами. Сир, масло, сметана ставали основою святкового столу. Традиційною стравою вважалися вареники з сиром та маслом.
«Кожен день тижня на Масницю в Україні у 18 - 19 століттях мав своє особливе значення», – розповідає заслужена майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, Лариса Кириченко.
У понеділок виготовляли солом’яне опудало та встановлювали його на центральній площі. У вівторок проводили “загравання” – молодь знайомилася, формувалися пари, влаштовували ігри. Вважалося, що знайомства цього дня можуть привести до шлюбу.
Середу називали “ласункою” – господині готували щедрий стіл, а тещі запрошували зятів у гості. Зять приносив частування – так званий “тещин млинець”.
У четвер починався “розгуляй” – святкування виходило за межі родини і ставало громадським. Люди збиралися на вулицях, співали та танцювали.
У п’ятницю зять приймав тещу у себе, у суботу невістка кликала в гості зовиць. А неділя була днем прощення – напередодні посту просили вибачення одне в одного.
Колодій здавна вважався жіночим святом. Жінкам дозволялося відпочивати від повсякденної роботи, а чоловіки мали виконувати їхні побажання.
Існував і жартівливий обряд для холостяків: парубкам, які не поспішали одружуватися, прив’язували до ноги дерев’яну колодку. Носити її потрібно було доти, доки не пригостять дівчат або не заявлять про намір створити сім’ю. Саме з цим обрядом пов’язують назву “Колодій”.
«Ми хочемо, щоб якомога більше сум’ян знали традиції свого краю, – говорить Ольга Вовк. – Сумщина має найдовший кордон із країною-агресоркою Росією, тому знання власної історії та культури має значення».
Завершення Масниці традиційно символізувало прощання із зимою – у багатьох громадах спалювали солом’яне опудало.
У Сумах вечорниці завершилися народними піснями та танцями. Наступного дня розпочався Великий піст – період підготовки до Великодня.