Кількість випадків домашнього насильства в Україні під час війни зростає. У 2025 році на Сумщині було зафіксовано 2305 таких випадків. Серед постраждалих – 1874 жінки, 264 чоловіки та 175 дітей.
Домашнє насильство може проявлятися у різних формах і включає фізичний, психологічний, сексуальний або економічний тиск на іншу людину. У таких ситуаціях порушуються права людини та завдається шкода її фізичному або психічному здоров’ю.
Як розпізнати тривожні сигнали, чому людині буває складно вийти з таких стосунків і що робити у критичній ситуації, пояснює сумська психологиня Альона Химич.
Як проявляється домашнє насильство
«Домашнє насильство часто пов’язане з прагненням однієї людини контролювати іншу», — говорить сумська психологиня Альона Химич.
За її словами, агресія у родині може посилюватися через фінансову залежність одного з членів сім’ї, зловживання алкоголем або моделі поведінки, засвоєні ще в дитинстві, коли насильство сприймалося як норма або метод виховання.
Психологиня також говорить про так зване коло насильства. Спочатку у стосунках поступово накопичується напруга. Після цього відбувається конфлікт або насильницький інцидент. Згодом кривдник може просити вибачення або заперечувати те, що сталося. Через певний час ситуація повторюється.
З кожним таким циклом людині, яка потерпає від насильства, дедалі складніше усвідомлювати небезпеку, а емоційна залежність від кривдника може лише посилюватися.
На що варто звернути увагу
Альона Химич радить уважно ставитися до ознак, які можуть свідчити про насильство у родині. Йдеться, зокрема, про контроль над документами або грошима, обмеження доступу до їжі, ліків чи сну, а також застосування фізичної сили під час конфліктів.
Про психологічний тиск можуть свідчити постійні приниження, образи, знецінення, надмірний контроль, маніпуляції почуттям провини чи сорому, а також спроби змусити людину сумніватися у власній адекватності.
Чому багато постраждалих мовчать
За словами сумської психологині, найчастіше від домашнього насильства потерпають жінки.
«У суспільстві досі існує стереотип, що жінка слабша фізично і психологічно та не зможе себе захистити під час конфлікту. Через це багато жінок довго не наважуються говорити про проблему або звертатися по допомогу», – зазначає вона.
Водночас психологиня наголошує, що від домашнього насильства можуть потерпати також чоловіки і діти.
Навіть якщо дитина не є безпосередньою жертвою агресії, вона все одно переживає сильний психологічний стрес, коли живе в атмосфері насильства.
«Якщо дитина систематично стає свідком насильства у родині, це впливає на її поведінку, емоційний стан та самооцінку», – пояснює Альона Химич.
За її словами, у таких ситуаціях дитина може ставати тривожною, невпевненою у собі, мати порушення сну та інші прояви психологічного виснаження.
Як діяти у конфліктній ситуації
У конфліктних ситуаціях сумська психологиня радить намагатися не загострювати суперечку та уникати ескалації агресії. Іноді варто тимчасово припинити розмову, вийти в іншу кімнату або дати людині час заспокоїтися.
Повернутися до обговорення проблеми краще пізніше, коли емоції вщухнуть. У такій ситуації важливо спокійно пояснити, що агресивна поведінка є неприйнятною.
Також психологиня радить поступово вчитися відстоювати власні особисті кордони та не боятися говорити «ні».
Куди звертатися по допомогу у Сумах
У критичній ситуації необхідно звертатися до поліції за номером 102.
У Сумах також працюють служби, які допомагають людям, що постраждали від домашнього насильства. Допомогу можна отримати у Сумському міському центрі соціальних служб за телефоном 0542-70-06-07. Консультації також надає Бюро правничої допомоги №1 на вулиці Петропавлівській, 107 (кабінет 105Б).
Працює і мобільна бригада соціально-психологічної допомоги, з якою можна зв’язатися за номером 066-321-18-90.
Також діє урядова гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству за номером 1547 та національна гаряча лінія за номером 0-800-500-335. Дзвінки на ці номери є безкоштовними.
Своєчасне звернення по допомогу може допомогти зупинити насильство і захистити постраждалих.
