c Спробуємо розібратися, чи насправді це так, і чи всім тестам можна дійсно довіряти. Адже, наприклад, у разі отримання хибнонегативних або хибнопозитивних результатів можуть бути серйозні наслідки, наприклад, небажана вагітність у молодої жінки.
Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) виробляється на дуже ранніх термінах вагітності клітинами трофобласта. Після імплантації плацента починає розвиватися і виробляти все більшу кількість цього гормону. Вже через 8 днів після зачаття ХГЛ можна виявити в кровообігу матері; концентрація близько 10 мл ОД/мл відмічається в сироватці крові через 9–10 днів після розриву фолікула, і у міру розвитку вагітності зростає зі швидкістю близько 50% на добу, досягаючи піку близько 100 000 мл МО/мл до 10-го тижня, після чого його рівень знижується і залишається стабільним на рівні близько 20 000 мМО/мл аж до пологів. Окрім наявності в сироватці крові вагітної, ХГЛ можна виявити в сечі вагітних, де його поява та підвищення рівня показують подібні закономірності до тих, що відмічаються в кровообігу матері. Через 9 днів після зачаття середня концентрація ХГЛ становить 0,93 мМО/мл і до 45-го дня щодня зростає, поки не досягне рівня плато приблизно через 45 днів після зачаття. Знання про ХГЛ та його наявність у крові та сечі стали однією з відправних точок для виробників при створенні домашніх тестів на вагітність, дія яких спрямована на виявлення саме цього гормону.
Від часу створення перших тестів минуло вже майже пів століття, і вони зазнали низки удосконалень, у тому числі стали доступним, швидким та потенційно простим у використанні способом самодіагностики. В основі їх роботи лежить імунометричний аналіз, який передбачає зв’язування ХГЛ моноклональними або поліклональними антитілами, внаслідок чого виникає реакція зміни кольору. На практиці це відбувається з появою 2 маркерних ліній, або у випадку новіших цифрових тестів реакція зчитується оптичним датчиком, який потім відображає результат як «вагітна» або «не вагітна». А один із найновіших на сьогодні варіантів домашнього тесту на вагітність може навіть кількісно визначити рівень ХГЛ у сечі, щоб надати жінкам оцінку тривалості їх вагітності.
Однак не всі тести на вагітність, як свідчать дослідження, пропонують обіцяну клінічну чутливість. Тому обираючи свій варіант тесту, слід обирати той, що пройшов перевірку Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA). Не варто й забувати, що достовірність результатів тесту на вагітність залежить не тільки від біохімічних показників тест-системи. Іншими важливими факторами є правильність обробки тестів, спосіб проведення процедури тестування і, що не менш важливо, суворе дотримання рекомендацій щодо проведення від виробника (Gnoth C. et al., 2014).
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
