Гній для городу – це як золото для ювеліра. Тільки знайти його зараз майже неможливо. А якщо знайшли, то ціна така, що простіше купити готові овочі на ринку. Плюс треба ще й везти ці тонни, розкидати, а потім весною виривати бур'яни, насіння яких приїхало разом з гноєм. І ніхто не гарантує, що корова не їла комбікорм з хімією, яка потім осяде у вашій картоплі.
Добра новина – гній не єдиний спосіб нагодувати землю. Є альтернативи, які працюють не гірше, а часом навіть краще. Дешевші, доступніші й без зайвої мороки. Деякі взагалі доступні без жодної копійки – просто треба знати, що і як використовувати.
Такі варіанти входять до переліку рекомендацій, якими діляться фахівці agropioneer.com.ua/uk/ з тими, хто хоче отримувати врожай без зайвих витрат і складнощів. І ось що вони радять.
Сидерати – найдешевший варіант
Це рослини, які спеціально вирощують не для врожаю, а для ґрунту. Посіяли, виросли, скосили – ось і все добриво. Жодних витрат, якщо не рахувати насіння.
Наприклад бобові сидерати (вика, люпин, конюшина) за один сезон можуть дати стільки азоту, скільки 200-300 кг гною на сотку. Плюс вони розпушують ґрунт корінням, пригнічують бур'яни й покращують структуру. Жито або овес дають менше азоту, але більше органічної маси.
Найкраще сіяти восени після збору врожаю. До весни вони встигнуть нарости, захистять землю від вітру й дощу. Навесні скосили за 2-3 тижні до посадки овочів, і грядка готова. Головне не давати їм перерости й зацвісти, інакше стебла стануть жорсткими й довго гнитимуть.
Вика озима
Компост – класика, яка завжди під рукою
Якщо є ділянка, то є й рештки: трава після косіння, листя, обрізки від овочів з кухні, ботва. Все це можна перетворити на добриво, а не везти на смітник.
Компост за поживністю близький до перегною, але без ризиків гною – немає насіння бур'янів, нема хімії з кормів. За рік-два органіка перегниває й перетворюється на темну, розсипчасту масу, яку земля “їсть” з задоволенням.
Головне – правильно складати купу. Шарами: зелене (трава, овочеві обрізки) чергувати з коричневим (сухе листя, тирса, папір). Іноді поливати, іноді перелопачувати. Якщо все робити правильно, запаху не буде, а компост дозріє за 6-12 місяців. Вносять його так само як гній – восени під перекопку або навесні в лунки.
Зола – калій і мікроелементи
Спалили гілки, листя або дрова в печі – не викидайте золу. Це готове добриво, багате на калій, фосфор, кальцій та мікроелементи. Особливо любить золу картопля, томати, огірки, цибуля, часник.
Деревна зола містить:
- до 10% калію;
- до 7% фосфору;
- близько 30% кальцію.
Плюс вона знижує кислотність ґрунту, що добре для більшості овочевих культур. Норма внесення – 100-200 г на квадратний метр під перекопку восени або навесні. Можна також додавати в лунки при посадці або розсипати навколо рослин влітку.
Але не використовуйте золу від спаленого сміття, фарбованого дерева або пластику – там можуть бути шкідливі речовини.
Макуха (шрот) – білок для ґрунту
Це залишки після віджиму олії з насіння соняшнику, ріпаку або льону. Макуха багата на азот і органічні сполуки, швидко розкладається в ґрунті. Соняшникова макуха містить до 6% азоту, ріпакова – до 7%.
Вносять її восени під перекопку – 200-300 г на квадратний метр. Вона працює швидше за гній, але не так довго. Добре підходить для виснажених ґрунтів як швидкий “допінг” перед сезоном. Плюс макуха покращує структуру землі й стимулює розвиток корисних мікроорганізмів.
Мульча – живить і захищає
Солома, скошена трава, листя, тирса – все це можна розкласти на грядках шаром 5-10 см. Мульча поволі перегниває, віддаючи поживні речовини в ґрунт. Плюс затримує вологу, пригнічує бур'яни й захищає землю від перегріву влітку та від промерзання взимку.
Найкраще працює свіжа трава або солома. Тирсу краще використовувати під кущі або дерева – на грядках вона забирає азот із ґрунту, поки перегниває. Восени її можна заробити в землю або лишити на поверхні – до весни вона частково розкладеться сама.
Готові органічні добрива – коли треба швидко й точно
Якщо немає часу возитись із компостом або сидератами, є готові варіанти:
- Курячий послід у гранулах – концентроване добриво, багате на азот. Вносять його обережно, бо можна спалити коріння – 100-150 г на квадратний метр восени під перекопку.
- Костяне борошно – джерело фосфору й кальцію. Добре для кислих ґрунтів і для культур, яким потрібен фосфор (томати, картопля). Діє повільно, тому вносять восени – 100-200 г на квадратний метр.
Ці добрива не замінюють повністю органіку, але добре доповнюють. Якщо використовувати їх разом із сидератами або компостом – ефект буде максимальний.
Отже, гній – це не єдиний вихід. Сидерати, компост, зола, макуха – все це під рукою й працює не гірше. Комбінуйте, експериментуйте, дивіться, що підходить вашій землі. Головне – “годуйте” ґрунт, а він нагодує вас.
