Різке підвищення голосу, напружене тіло або відчужений погляд не завжди є проявом свідомої агресії. Найчастіше це реакції посттравматичного стресового розладу, коли мозок людини зчитує нейтральну ситуацію як загрозу життю.
Різке підвищення голосу, напружене тіло або відчужений погляд не завжди є проявом свідомої агресії. Найчастіше це реакції посттравматичного стресового розладу, коли мозок людини зчитує нейтральну ситуацію як загрозу життю.
Як повідомила для «РБК-Україна» психологиня Анастасія Бикова, важливо відрізняти ПТСР від звичайної грубості. Якщо конфліктна поведінка зазвичай має певну мету, то реакція при ПТСР — це миттєвий «зрив», під час якого людина може не впізнавати оточуючих або погано чути. Маркерами такого стану є прискорене серцебиття, поверхневе дихання та розгублений, «скляний» погляд.
Щоб не нашкодити людині та зберегти власну безпеку, експертка радить дотримуватися таких правил:
- Зберігайте спокій: говоріть тихим, рівним голосом, уникайте крику та різких жестів.
- Будьте в полі зору: не підходьте до людини зі спини, залишайтеся в зоні її видимості.
- Використовуйте короткі фрази: говоріть чітко, допомагаючи людині повернутися в теперішній момент.
- Давайте вибір: замість вказівок запитуйте, чи хоче людина присісти або вийти на повітря.
- Не торкайтеся без дозволу: фізичний контакт може бути сприйнятий як напад.
- Уникайте сорому: фрази на кшталт «візьми себе в руки» лише погіршують стан і знецінюють переживання.
Якщо йдеться про члена родини, обговорювати такі стани варто лише тоді, коли людина перебуває у спокої. Корисно заздалегідь дізнатися про тригери та способи підтримки, які допомагають саме цій людині.
Психологиня наголошує: якщо симптоми ПТСР заважають жити, працювати чи спати, варто м'яко запропонувати звернутися до фахівця — психіатра чи психолога. Розлад піддається корекції, а підтримка близьких та уважність до емоційного стану є ключовими кроками до одужання.