Традиція збору березового соку, яку багато хто вважає корисною та безпечною, насправді має приховані загрози. Неправильне втручання в життєдіяльність дерева не лише виснажує рослину, а й може призвести до її загибелі через інфекції.
Традиція збору березового соку, яку багато хто вважає корисною та безпечною, насправді має приховані загрози. Неправильне втручання в життєдіяльність дерева не лише виснажує рослину, а й може призвести до її загибелі через інфекції.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів кандидат біологічних наук, науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України Олексій Коваленко. За його словами, збір соку завдає суттєвої шкоди екосистемі. Отвори в корі стають «воротами» для грибків та бактерій, а людина фактично забирає поживні речовини, які дерево підготувало для власного росту. За словами фахівця, жодні дослідження не підтверджують особливих лікувальних властивостей напою, тож травмування природи не виправдовує мінімальних переваг для людини.
Окрім екологічного аспекту, існують і медичні застереження:
- Надлишок марганцю. За даними Healthline, лише 300 мл соку можуть містити до 130% добової норми марганцю. Його надмірне накопичення в організмі є токсичним, особливо для людей із захворюваннями печінки.
- Алергічні реакції. Особи, які мають алергію на пилок берези, часто демонструють перехресну реакцію на сік у вигляді висипу, свербежу чи подразнення слизових оболонок.
- Швидке псування. Напій починає бродити вже через 2–3 дні після збору. Вживання ферментованого продукту може спричинити розлади травлення.
- Шкідливі добавки. Комерційні варіанти соку часто містять значну кількість доданого цукру та ароматизаторів, що нівелює будь-яку потенційну користь.
Науковці зазначають, що склад соку — це переважно вода та цукри з низькою концентрацією вітамінів. Тому регулярне вживання великих обсягів цього напою може принести більше шкоди, ніж очікуваної підтримки організму.