Один з найпопулярніших зарубіжних політиків в Україні, прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон йде з посади.
Один з найпопулярніших зарубіжних політиків в Україні, прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон йде з посади.
Чому це сталося, хто може прийти йому на зміну і що це означає для України – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Серйозні політичні проблеми у Бориса Джонсона почалися ще в кінці минулого року. Але місяць тому здавалося, що він зміг їх вирішити, отримавши вотум довіри від своїх однопартійців з Консервативної партії ("торі") і річний імунітет від відставки. Втім, проти Джонсона тоді висловилися понад 40% депутатів-консерваторів. З такою сильною внутрішньою опозицією всередині нова криза була майже неминучою. І цього разу встояти британському прем'єру не вдалося.
Поганий імідж
Розв'язка багатомісячного політичного конфлікту у Великій Британії почалася ввечері у вівторок, 5 червня. У відставку подали канцлер Казначейства Ріші Сунак і міністр охорони здоров'я Саджид Джавід. Незабаром їх прикладу послідували ще понад півсотні урядовців різного рангу. Майже у всіх мотив звучав однаково – "втрата довіри" до прем'єр-міністра і необхідність перезавантаження влади.
Безпосереднім приводом до цих подій став скандал з Крісом Пінчером –заступником парламентського "батога" консерваторів (депутат Палати громад, відповідальний за підтримку фракцією ініціатив уряду). Пінчер днями пішов з посади, коли ЗМІ з'ясували, що він сексуально домагався до двох чоловіків в барі, перебуваючи в нетверезому стані.
Раніше Пінчер вже потрапляв у схожі скандали, незважаючи на це в 2019-му Джонсон призначив його на посаду в уряді. Спочатку британський прем'єр стверджував, що не був в курсі скандалів з Пінчером, потім що забув про них, в результаті – визнав свою кадрову помилку і вибачився.
Сама по собі ця історія навряд чи призвела би до глибокої політичної кризи. Але вона стала останньою краплею в нескінченній кількості скандалів, в які Джонсон потрапляв за час перебування на посаді. Щоразу йому більш-менш вдавалося виходити сухим з води, але у вирішальний момент прем'єру пригадали все.
В першу чергу, звичайно, "Патігейт" – численні вечірки в резиденції Джонсона (в тому числі, з його особистою участю), в самий розпал коронавірусних обмежень. Джонсону навіть довелося заплатити штраф, ставши першим діючим прем'єром Великої Британії, який скоїв доведене правопорушення на посаді. Пригадали Джонсону і ремонт його квартири за кошти неясного походження, і спроби прилаштувати свою дружину Керрі на урядову посаду, і її занадто великий вплив на чоловіка в політичних справах і т. д.
І, звичайно, фоном для всіх звинувачень стало зростання інфляції у Великій Британії, падіння рівня життя, і, отже, зростаюче невдоволення владою. Згідно з останніми опитуваннями, більше 70% британців переконані, що Джонсон погано справляється з роллю прем'єра. А всередині Консервативної партії вважали, що її лідер вже давно став тягарем і тягне вниз рейтинги – зараз торі поступаються лейбористам 7-8% підтримки в цілому по країні.
Джонсон більше доби тримав оборону, не піддаючись на численні вмовляння соратників добровільно піти у відставку. Але після того, як призначений Джонсоном новий канцлер казначейства Надім Захаві вже через добу після цього теж закликав прем'єра піти, стало зрозуміло: глава уряду остаточно втратив підтримку. І нормальна робота виконавчої влади під його керівництвом навряд чи можлива.
У підсумку, до полудня четверга Джонсон все ж здався. Але лише частково –оголосивши про відхід з поста глави Консервативної партії. При цьому посаду прем'єра він має намір зберегти до тих пір, поки йому не виберуть наступника.
При цьому і опозиція, і багато депутатів-консерваторів виступають за те, щоб негайно позбавити його і прем'єрської посади. Тоді на два-три місяці Велику Британію очолить в.о. прем'єра, яким, швидше за все, може стати віце-прем'єр і міністр юстиції Домінік Рааб.
Боротьба за зміщення Джонсона ще й з прем'єрського поста вже зараз може призвести до нового витка політичної кризи – якщо той скористається своїм правом оголосити в країні дострокові вибори.
Раніше Джонсон вже натякав на таку опцію. Втім, фінальне рішення в такому випадку залишиться за королевою Великої Британії – і вона може відмовитися від проведення виборів, якщо вважатиме, що парламент ще цілком життєздатний. А опозиція вже заявила, що буде домагатися негайного відходу Джонсона з посади прем'єра і винесе це питання на обговорення парламенту.
Після Джонсона
У будь-якому випадку вже зараз почнеться процедура обрання нового глави Консервативної партії, який і стане постійним наступником Джонсона на прем'єрському посту з осені (якщо, звичайно, все ж не трапляться дострокові вибори).
Вибори проходять у кілька етапів. Спочатку претенденти на посаду повинні заручитися підтримкою мінімум восьми депутатів Палати громад з числа своїх однопартійців (в процесі бере участь тільки Консервативна партія).
Далі проходять кілька турів голосування серед депутатів-торі. Кандидати, які набрали найменше голосів (або менше певного відсотка), по черзі вилітають, поки не залишаться тільки два претенденти. Цей етап можна пройти і за один день.
Між двома кандидатами, що залишилися, обиратимуть вже всі зареєстровані члени Консервативної партії в країні – в останніх таких виборах взяли участь 140 тисяч британців. Той, хто набрав більшість голосів, і стане новим прем'єр-міністром Сполученого королівства.
Зараз журналісти і букмекери виділяють кількох фаворитів. Одним з них є канцлер казначейства Ріші Сунак, який звільнився у вівторок.
Але його популярність дещо впала після серії скандалів, у тому числі – через те, що індійська IT-компанія Infosys, де 0,9% акцій належать його дружині, продовжила працювати в Росії вже після лютневого вторгнення в Україну (частка дружини Сунака оцінюється більш ніж в 400 млн фунтів стерлінгів). При цьому сам Сунак багаторазово виступав за подальшу підтримку України в її війні проти РФ, правда, роблячи застереження про те, що ця підтримка дорого коштує і самим британцям під час економічної кризи.
Ще один фаворит прем'єрської гонки – депутат Пенні Мордонт, колишній міністр оборони. З самого початку повномасштабної війни вона виступала за "необмежену підтримку України" і ще раніше була відома як завзятий критик Володимира Путіна.
Реальні шанси стати наступником Джонсона мають і два діючих міністри в його уряді: міністр оборони Бен Уоллес і міністр закордонних справ Ліз Трасс. Ймовірно, для України перемога когось із них була б найкращим варіантом, адже і Трасс, і Уоллес бували в Україні останнім часом і в цілому глибоко занурені в контекст російсько-української війни, виступають за максимальну допомогу Україні і жорстке протистояння путінському режиму на всіх фронтах. Свіже опитування YouGov, проведене 6-7 липня, виводить Уоллеса на перше місце серед усіх конкурентів.
Перелік претендентів на цьому не вичерпується: називають імена чинного канцлера Надима Захаві, екс-міністра охорони здоров'я та закордонних справ Джеремі Ханта та інших.
Зміна лідера в такій ключовій для України країні-союзниці як Великобританія навряд чи може вважатися позитивною новиною, оскільки в будь-якому випадку буде супроводжуватися (і вже супроводжується) непотрібною політичною турбулентністю. Тим більше, якщо мова йде про Бориса Джонсона, який вкладав і свою особисту енергію і харизматичність в допомогу Україні та протидію Росії.
Водночас у британському політикумі існує абсолютний консенсус щодо україно-російського порядку денного. І хто б не став наступником Джонсона, Сполучене королівство і надалі надаватиме Україні значну військову, політичну та фінансову допомогу.
