Завантаження ...

Чому емігранти повертаються додому під час війни?

120762514_788654848591858_6100146914035855889_n.jpg

Сумський підприємець, який відкрив бізнес у Польщі ще у 2019 році, має свою думку, чому українцям некомфортно в Європі.

Сумський підприємець, який відкрив бізнес у Польщі ще у 2019 році, має свою думку, чому українцям некомфортно в Європі.

Чому емігранти повертаються додому під час війни? Складне питання. Я розділяю українців які виїхали під час війни в ЄС на біженців та емігрантів. Перші реально тікають від війни, другі в принципі давно думали виїхати, але потрібен був стимул. І от першим повертатись в більшості просто нікуди. Вони працюють з ранку до ночі на важкій низькооплачуваній роботі, намагаються якось звести кінці з кінцями. Другі ж подивились, перепочили, й повертаються додому. Це я пишу про Польщу, спостерігаючи по знайомим.

Що їх не влаштовує, тих емігрантів, які повертаються? Як на мене найголовніше це відсутність навички ставити собі цілі й планувати. Бо все в ЄС треба планувати. На роки вперед. Та ж медицина - потрібно зараніше мати гарний контакт з сімейним лікарем, періодично обстежуватись, ходити коли десь щось болить до нього, де вам призначать УЗІ через три місяці, але так працює система. Ти неспіша проходиш обстеження, потім лікування, коригуєш спосіб життя. Все це розплановано на рік/два вперед. Потім під ці плани вписується відпустка, навчання, подорожі. Ти не шукаєш «гарячі тури», ти за півроку купляєш квитки, бронюєш житло.

Так само й договори, які так бісять наших, коли Інтернет на рік, абонемент в спортзал на рік, житло на рік. А розірвати страшні штрафи. Це дуже дисциплінує. Ти обираєш спочатку район проживання, збираєш інформацію, їдеш дивишся як там гарно, питаєш чи є в садочках місця. Про Інтернет читаєш відгуки, в спортзалі береш тестовий день.

Все потрібно планувати. На вихідних увесь тиждень погодинно, на початку місяця увесь місяць по датам.

І це реально складно для людей які все життя прожили в хаосі. Вони то його навчились якось контролювати. Можливо навіть їм вже комфортно в ньому. А тут інша система, яка потребує часу та сил для розуміння, прийняття та адаптації.

Як на мене, судячи з розмов, це найбільш важко багатьом нашим. Адже потім випливають плани на життя й виникають надскладні фундаментальні питання, від яких холодний піт виступає між лопатками.