Сумський політолог розповів, що головне в конфлікті між двома партнерами.
У суперечці України з Польщею основне, що треба розуміти:
1. Польське економічне диво, яке демонструють наші сусіди протягом 20 років створене у надзначній мірі і тим, що Україна демографічно підживлювала Польщу.
На роботу туди їхали вже дорослі українці. Яких треба було лише навчити польської.
Інкорпорація в економіку мільйонів працьовитих та освічених людей — це був український вклад в польську економіку.
Це поляки мусять пам’ятати.
2. Ми мусимо бути вдячними полякам за адвокацію нас у Європі. І за перші місяці війни, коли Польща прийняла мільйони українців.
Це українці мусять пам’ятати.
3. Ніколи не буває так, щоб вам хтось був “должен як земля колгоспу” все життя. Тим більше — всю історію.
І тут доречна цитата Зеленського “я вам нічєво нє должен”.
Це президент має пам’ятати.
4. Коли політики (особливо перед виборами) посилають якісь повідомлення — відбувається політтехнологічний парадокс:
- ви хочете донести своїм виборцям: “Ми за вас до кінця навіть проти України”. Ви адресуєте повідомлення своїм, а чують усі.
І ображаються. А воно може й не треба.
Це потрібно пам’ятати.
5.
У польських політиків передвиборче збудження. Показовий симптом: загострення популізму, аж до готовності гарчати на сусідів.
В офісі президента збудження постійне.
Тому, що Квартал 95, Криворізька школа пацанів і Трускавецькі семінари.
Припадки популізму і альокання — постійний симптом.
Про це потрібно пам’ятати.
Тому перед зустріччю Зеленського з Байденом хочеться гукнути:
- Дядечко Джо, заспокой цих гарячих хлопців.
А нашого ще й потягай за вуха.