Військовий Олександр Глинський, який служить на кордоні Сумщини, запитує: чому мешканці не звертають уваги на війну і її наслідки.
“Був я на похоронах в Охтирці. Проводжали ми в останній путь нашого побратима, який загинув захищаючи Батьківщину. Дощ лив неначе «з відра». Траурна колона рухалася центром міста зайнявши праву сторону дороги. Я бачив, як виходили люди з магазинів і плакали, бачив у кафешках крізь скло молодь, яка попивала не дешеву каву й ледаче піднімала очі на процесію та одразу поверталася до своїх теревень, а ще бачив місцевих водіїв, які рухалися лівою смугою і не те, що не зупинялися коли проходила колона, а навпаки проїздили, робили маневри з парковочних місць просто ніби нічого тут такого. І згадалися мені часи в Охтирці, коли ворог стояв на окраїнах міста, коли по центру їздили тільки військові, коли цивільних, поліції та взагалі нікого не було, місто було пусте, неначе з фільмів про зомбі-апокаліпсис. Тоді містом їздив і Герой якого ми проводжали в останню путь.
Так і хочеться риторично спитати, а чи є в нації повага до тих хто її захищає, чи є пам'ять в тих хто тікав з міста, а тепер повернувся й живе не боячись за своє життя, чи є бодай якась вдячність тим, хто поклав своє життя, аби Охтиркою їздили крутезні джипи та молодь в кафешках «посмоктувала» ледаче каву повз «проходячий» похорон захисника? Чому водії не спинилися, чому не вийшли на 5 хвилин просто виказати повагу, чому молодь не підняла сраки в кафешках за столиками, чому так?????