Сумський політолог, який свого часу передбачив прихід Зеленського до влади, вважає, що Зеленський помилився, відправивши у відставку Залужного.
Подвиг солдата — піти і виконати наказ. Навіть ціною життя!
Подвиг генерала — вміти заперечувати маршалам і прочім. Верховним. Некомпетентним. Самозакоханим.
Ціною кар’єри.
Такий Валерій Залужний. Таких у сасєдушек немає. Там усі піддакують і підлизують.
І це була наша перевага над ворогом.
Генерал вірив у солдат. Солдати вірили в генерала. Усі воювали за Україну а не за царя.
І це була наша перевага над ворогом.
Що ж, життя продовжується. Офісні недоумки не захочуть відпускати Залужного зовсім.
Вони намагатимуться його запхнути кудись подалі, але в армії. Щоб усі про нього швидко забули. Бо поки в армії — ти не політик.
Такий план, напевне, доповів Подоляк Зеленському.
Типу: а хто зараз згадає Надю Савченко? А у 2015-16 роках вона була найрейтинговішою постаттю в Україні. А потім здулася.
Ось таке вони хочуть Генералу.
Це стратегічна помилка офісу. Але про це іншим разом.
А зараз про Сирського.
Йому буде ой як нелегко. Бо є два фактора.
1) Треба розуміти українську ментальність. У нас справедливість вища за право. Мав право зняти Зе! Залужного? Так. А по честі, по справедливості це рішення?
Ніт! Підле рішення, несправедливе. В розріз бажанню простих бійців і лобастих полковників. І простих людей.
І не тільки підле. Але і дурне.
Але ж ревнує головний нарцис країни до слави бойового генерала.
І Сирський тепер буде весь час, приймаючи рішення натикатися навіть на мовчазне у підлеглих: А Залужний би зробив не так.
2) І усі невдачі будуть на ньому. Бо в уяві кожного Залужний залишиться непервершеним. І Непереможеним. Людиною, яка не програвала битв.
А Сирський хтозна, чи ще матиме перемоги. І знову ж, якщо будуть перемоги, скажуть:
- Тю. Та Залужний би їх не те що розбив, а за Можайськ загнав. Усі перемоги ділитимуть на вісім, а невдачі множитимуть на два.
Нелегко Сирському буде. І дай Боже, щоб він умів заперечувати.
Бо інакше плануванням операцій буде займатися Єрмак. Стрілочки на глобусі малювати.
А офісним потрібна перемога за будь яку ціну. Бо ментально вони на сасєдушек схожі.
Перемога до виборів. А ціна?
Ми за ценой нє пастаім. Бабиновихнаражают.
Боже, бережи Україну!
Вистоїмо і переможемо!
Але і не забудемо!
Ні шашликів, ні сьогоднішньої їх підленької радості.
