Завантаження ...

Прес-конференція Зеленського: бодрячком

w8nr3cFHFkNsjB2cgrG2SY8RArVNyC-metaNDI1MjgwNjU3XzM2NjI1OTc1NjI1NDM4Nl80NzA1ODI1MDMyNzczMjM4MF9uLmpwZw==-.webp

Сумський політолог, який свого часу передбачив прихід Зеленського до влади, проаналізував його велику пресконференцію.

Заготовочки

У КВНі прийнято готуватися до конкурсу “Імпровіз” так, щоб у команди було кілька заготовок. Є приказка: найкращий імпровіз — це підготована і відредагована реприза/скетч.

Тому нечистоплотні команди часто домовлялися між собою: обмінювалися питаннями. Щоб підготувати заготовки і у відповідях виглядати бодрячково.

Вчорашня прес-конференція — була просто парадом заготовок.

Найбільш вражаюча: це про кількість загиблих. 31 тисяча втрачених нами воїнів за 2 роки — це комплекс почуттів: біль, жаль, гнів і ще тисяча відтінків.

Це була, звичайно, заготовка. І питання, і відповідь, прораховувалися в офісі. І це було (на мою думку) єдине, що офіс зробив правильно, по дорослому.

Я не знаю, чи правильна цифра, бо говорять різне.

Притнаймні, не враховується велика кількість пропавших безвісті.

Але це вперше, коли влада не зве на шашлики і говорить з суспільством.

Все решта — це класика жанру. Навіть було намагання пожартувати про путіна.

Це коли президенту задали питання: а що ви робитимете, якщо вам подзвонить путін?

Ну і відповідь: а путін не користується мобільним, а я не користуюся телеграфом зразка 1917 року.

Ну, для рівня кварталу годиться.

Більшість інших заготовок — це перекидання стрілок в інших, там де слизькі теми.

А теми майже усі слизькі.

Банально, про Залужного: питання задав іноземний журналіст і Володимир Олександрович заявили:

- Чому я когось змінюю, вибачте, це наш внутрішній момент

Отак. А те що і в Україні 100500 людей бажають знати “ЗА ЩО?” - то неважливо.

Це питання, яке пропрацьоване. Взяти і перевести стрілку в площину: не ваше собаче...

Взагалі, при використанні такого методу відповідей на питання - редакціям треба готувати журналістів задавати одразу купу уточнюючих питань.

От Зеленський, зокрема, отримав питання:

- а що там із законом про мобілізацію?

- о, ви знаєте, там нардепи понаприймали три тисячі поправок. Тепер що приймуть, те і матимемо.

І ось тут би купу додаткових питань:

- так ви ж верховний головнокомандувач? Вам що пофігу, що вони там наприймають?

- якщо ні, може підкажете своїй фракції, які поправки приймати, а які валити?

- ви що, не маєте впливу на свою фракцію і залежні від вас опзж і “За майбах”?

Але ж ніт. Питання незручне і Зеленський всі стрілки перевів на парламент.

А ми тут типу не в курсі, що парламентом заправляє Єрмак. Ми тут всі на концерті кварталу і чекаємо, на щоб іще вибухнути громом аплодисментів.

Або питання про Бігуса.

Зеленського запитали, що там із розслідуванням.

А він такий та я там всіх вже познімав (винуваті, чи просто стрілочники — уже викинули). І мені взагалі все рівно на кого там вийдуть, хай слідство розбирається.

Та ну?

- А якщо слідство вийде на Татарова? - мають задати додаткове питання допитливі журналісти

- а як це вам все рівно? Та ви ж тут всю дорогу кажете, що ви за свободу слова і права журналістів?

Ну і особливий шлягер — це про призначення послів. Володимир Олександрович взяли і ляпнули, що у нього з Британським прем’єром такі відносини, що і без посла спілкуватися можна.

Красава. Вам це нічого не нагадує?

А мені слова підзабутого Богдана, який якось на почутку царствування говорив, що йому журналісти не потрібні.

Зелені напряму через відосіки з суспільством спілкуватися будуть.

Ну і так про все. Щось гарне — Зеленський молодець. Щось слизьке — перехід ходу до інших.

Ну і щось із незбагненного.

Це про кротів. Літній контрнаступ типу здали. Та воно на карту глянути — і одразу ясно, що контрнаступ потрібно проводити на півдні. І Росіяни бачили карту. І там півроку будували лінію суровікіна.

Але меседж з прицілом на майбутнє.

Бо не в офісі ж крот. А або в команді Залужного, або між союзниками.

І це може бути не смішно.

Не буду усі питання/відповіді аналізувати.

Хочу щоб у нас було розуміння: офіс приміняє квартальні методи.

Прес-конференція — це планування і підготовка.

Які будуть незручні питання? Такі і такі.

Відповідаємо на них або так, або якщо відповіді нема — заявляємо щось ліве (внутрішні питання, технічні можливості), або зіскакуємо на інші теми.

Плюс своїх журналістів налаштовуємо на правильні питання. Ось, Подоляк вже підготував.

Плюс якщо вже взагалі щось не так — хамим журналістам.

А потім, в кінці усіх своїх по зеленому свистку заставляємо аплодувати.

Совок відпочиває.

Пєсков заздрить.

Ті хто вірить в європейські цінності — хапаються за голову.

І тепер зустрінемося з президентом 20 травня при підведенні підсумків п’ятирічки.