Сумська журналістка висловилась з приводу 8 Березня.
Можливо, для вас я дивна. Для мене цей "празнік" дуже сильно смердить совком.
Матюкати не буду, але мені не радісно, коли мене вітають штампованими листівочками з квітами, переробленими на український манер.
Навіщо нам саме 8-го вітати жінок?
Чому більшості людей так важливо триматись за дати?
Інститут національної пам'яті вже не один рік тому пропонував скасувати 8 березня на державному рівні, пропонував тоді 25 лютого - у день народження Лесі - запровадити день української жінки. Прекрасно ж.
Добра пропозиція, але через відомі трагічні події 24 лютого 2022, ця дата може не зовсім підходити.
Є день матері, але він не всім підходить. Бо є жінки, які свідомо чайлдфрі, або зі здоров'ям проблеми і вони не можуть мати дітей. Жінка є жінка в незалежності від дітей і чоловіка.
Держава має сказати свою позицію стосовно цього дня. У маленьких містечках вітання продовжуються - квіткові крамниці в ці дні суттєво збільшують продажі.
Бо толком ніхто нічого не роз'яснив, а привід привітати кохану, маму, доньку чи вчительку - добрий.
Я проти саме цієї дати. Дату святкування дня української жінки потрібно перенести.
Коли я жила у столиці, там чоловіки перед тим як вітати питали, як я ставлюсь до дати, щоб не потрапити у незручне становище.
Не привітаєш - а раптом вона святкує? - образиться.
Привітаєш з міжнародним жіночим днем - ти що совок? Що за архаїзми?
Привітаєш зі святом весни - обов'язково хтось скаже, яка нахрін весна, ми за права жінки боремось.
Я вам серйозно кажу: потрібна визначеність, що саме ми святкуємо і коли.
Безліч свят перенесли. Он день захисника вже скільки гуляє календарем - і нічого, всі швидко звикають.
Церковні також посунули. Ок, частина "старовірів", як вони кажуть, продовжують або 7-го січня, або двічі святкувати Різдво, але з часом це зникне.
Головне, щоб церква не правила цього дня, та дзвоном церковним до храму не закликала.
Ми звикнемо. Я не хочу сьогодні "боротись за свої жіночі права", бо у мене їх ніхто не відбирає, і дискримінації по статевому ознаку я не відчуваю. Я вважаю, що акцентувати 8 березня на цьому немає сенсу.
Бо права мають бути рівними у нормальній європейській країні. Не 8 березня, а завжди. У нас, по факту, в більшості так і є. І гендерні квоти навіть в міських радах здебільшого виконуються щодо депутатського складу.
Можливо, в пожежники жінок поки не беруть і на водіїв тракторів, але, якщо сильно забажати...
Фемінізм у західних країнах, до прикладу у Нідерландах, досить цікавий. При тому, що жінка може працювати абсолютно будь-де на рівні із чоловіком, все ж важку фізичну роботу виконують чоловіки.
І вдома жінки можуть зробити "наче все", але саме до того моменту, де закінчуються фізичні можливості, або якісь навички (чоловічі) потрібні.
Ну так склалось, що електрику полагодити чи замінити колесо на велосипеді швидше зможе чоловік - ну так статистично, хоч серед українців, хоч серед чехів, хоч серед нідерландців візьми.
Звичайно, я букет не викину у смітник, якщо чоловік сьогодні подарує. Але і трагедією століття це не стане. І святкувати не буду.
Моя думка - геть від совка і від рашки.
Давайте думати разом.
Свято весни?
1 березня чудово, ідеально підходить.