Сумський військовик вважає, що війна завершиться крахом для росії.
"День сурка". Кожного ранку на світанку чотири одиниці важкої техніки росіян намагається прорватися у село. Кожного ранку три з чотирьох бронемашин згорає від підривів на мінах та ударів наших FPV. Але частина десанту неодмінно висаджується.
Дехто з них гине відразу, але комусь вдається розсіятися і закріпитися. Повільно, з величезними втратами, але їм вдається просуватися. Позиція за позицією, посадка за посадкою, будинок за будинком, вулиця за вулицею.
Посадки всіяні трупами, що повільно пухнуть і розкладаються під травневим сонцем.
Мине ще кілька тижнів і від села не лишиться нічого, крім фундаментів будинків і назви на карті.
Російська піхота іде у наступ з мінімальними шансами вижити тільки тому, що у разі відмови виконувати наказ їх гарантовано "обнулять". І це не здогадки, а інформація безпосередньо від них. При спробах взяти село росіяни вже поклали більше людей, ніж в ньому колись жило до війни.
Жорстокість не лише до нас, а і до своїх може здаватися ефективною. Навіть приносити короткочасні успіхи. Та все скінчиться крахом для них.
Сучасна РФ скільки завгодно може піднімати на знамена Бога, захист віри і приймати доктрини про "Святу Русь". Свою спадкоємність від Володимирового Хрещення вони не раз "обнулили". Обнулили у Бучі, обнулили в Оленівці і катівнях для полонених . І продовжують обнуляти зараз.
Де немає любові, там немає Бога. А де немає Бога, там пекло. Ті, хто розпочали цю війну, самі собі його створили і забронювали місце у перших рядах.
