Сумський політолог не розуміє, навіщо на Сумщині “заборонили” продавати міцний алкоголь по буднях, якщо його можна легко купити на касах-барах і не тільки...
Ну і щоб ми трішки знали про те, як приймаються незграбні та неефективні рішення.
На прикладі Сумської області.
Грізний голова обласної військової адміністрації (ОВА) Сумської області Володимир Артюх вирішив, що нєфіг бухать громадянам прифронтової зони по будням.
І своїм вольовим рішенням заборонив продаж алкогольних напоїв у магазинах у будні дні.
Як щедрий вельможа — по вихідним дозволив. Типу: ладно, бухайте.
Навіщо це було зроблено? Хто зна.
Ми, звичайно, не рускіє. І бухаєм не так. По іншому і не під забором. Проте, рускій бард єврейсько-українського походження Владімір Висоцкій співав: “Єслі я чєво рєшил — випью абязатєльна”.
І скажу вам чесно — ці слова знаходили відгук в багатьох українських душах.
Знову ж. Володимир Артюх так довго жив на росії, що не здогадується: українці — це нація, яка вважає особистим викликом усі чудні заборони влади.
Учітє матчасть, менеджери. І приймайте рішення з огляду на ментальність народу, яким ви “правите”.
Іще раз. Таке рішення може лише посилити спротив. Ніззя? Та щас. Ми щось придумаєм.
І ось, у кожному магазині, щоб обійти дурне рішення придумали касу-бар. Типу ось в магазині ніззя продавати алкоголь по буднях. Але є каса-бар. Одна з 4-5-8 кас. А на ній можна, бо це не магазинна каса. Це барна стійка в магазині. Тут можна. Бо прирівнюється до бару-кафе-ресторану.
І що ми бачимо увечері в супермаркетах в Сумах? Там 4 каси. Працюють дві. На одній 1-2 людиники купують чіпси і морозиво. На касі-бар десь з 20:00 збираються усі у кого недогон, або хто лише задумався після жаркого дня хлібонути пивка. І на цій касі — кілометрова черга. Сама швидка продавчиня. І, ближче до 21:00 знервований люд.
Який тихо кляне дурнувату владу.
Або не тихо.
І чого досяг губернатор?
Особистої неприязні. Встановив він сухий закон в будні? Та ну нафіг.
Поважчив він життя стомленим за день війною людям? Так, у нього це вийшло. Рівень роздратованості підвищився.
Питання: А нахіба все це було треба? Чого хотіли досягти? Зменшити кількість вживання алкоголю? Так цьому зраділи тільки тітоньки, які десь допізна на будь-якому риночку продають квіти і... самогон.
Зменшився акциз від алкоголю і ПДВ від нього? Полюбе, надходження до бюджету дещо впали. Не смертельно, та все ж.
Хто молодець? Губєр молодець. Зміг. Вітання Шмигалю і Гетьманцеву.
Але найсмішніше ось що. Якщо ви думаєте, що каси-бари в маркетах зачиняються о 21й і вам ніде догнатися?
Ха-ха. Є магазинчики, про які знають не всі. Або пивнушечки. Які (тссссс) кришуються місцевими мєнтами\прокурорським/сбушниками. Так там добрі люди торгують до 23ї години. І починають зранку з 7ї. А в часі між 23ю і 7ю — є квартири з бабушками.
Але бабушки то таке. Ви уявляєте скільки заробляють вночі ті, кого кришують ті, кому абсолютно пофіг на усі рішення губера?
Що у прикупі?:
- роздратовані люди розуміють, що усі рішення влади можна обійти, або тупо похерити. Тобто авторитет влади близько до плінтуса;
- влада несвідомо діє на зниження свого авторитету;
- влада несвідомо зменшує кількість податкових надходжень. Бо з пляшки горілки падає 20% ПДВ + 27 грн./акциз. Тобто не продана пляшка горілки в магазині— мінус 53+ гривні в бюджет.
- Усі починають розуміти, що Слуги приймають рішення на емоціях (я главний, я так хочу), не спираючись на здоровий глузд.
І це я вам ще не розказував, як тупо вони використовують гроші на оборонні споруди. Тут просто звіздєц: непотрібно, неефективно і дууужеее дорого.
Але наступного разу.
Що я вам скажу: будьте оптимістами!
Незважаючи на усі зусилля зеленої влади — ми переможемо.
