Засновник сумського інтернет-журналу ЦУКР Дмитро Тіщенко вважає, що повернення до самоназви “сумчани” — це повернення до совка.
Чи станемо ми буквально гірше жити, якщо поряд із «сум'янами» статут міста передбачатиме ще і звичне для багатьох «сумчани»? Навряд.
Чи відкидає це нас назад в усвідомленні власної ідентичності, повертає до «звичних комфортних речей»? Однозначно так.
Цього не помітити неозброєним оком, та і соціологією чи чимось іншим не доведеш. Проте оце постійне бажання перебувати в уявній зоні комфорту вже неодноразово підводило нас, сум'ян. Ми тримаємось за радянських діячів, не бажаючи згадати забутих героїв, зате легко зашиваємо профнастилом архітектуру цілого покоління і перекриваємо історичні вулиці літниками. Стаємо експертами, коли «копійці» хочуть повернути історичне ім'я «шаг», хоча на касі часто можна досі почути «рублі».
Небажання розбиратися в своєму походженні, невміння складати пазли власної ідентичності просто розтягує, сповільнює, часом відкидає нас у розвитку, вмінні домовлятися, чути один одного і розуміти причини тієї чи іншої позиції.
Сум'яни — це не вигадка і не нова мода. Це наше історичне ім'я. «Сумчани» — подарунок від імперської політики «зближення братніх народів». Це не просто суфікс, а частина політики русифікації, від якої ми боїмося відмовитися, бо щось починає рухати звивини мозку, а від того стає некомфортно.
Легенди та історії — це те, що наповнює нашу сутність і пояснює суть речей. Але триматися за історично обґрунтовані імперські фішечки — це, повторюся, в кращому випадку стояти на місці. В гіршому — робити кроки назад у намаганні розібратися, хто ми є, чому ми тут і що нам із цим робити.
Для більшості, я певен, це просто питання звички і небажання перелаштовуватися. Нашим батькам, та і нам, зручно було говорити російською, і треба було побачити десятки тисяч смертей, аби зрозуміти, що щелепа може підлаштовуватися під усвідомлені потреби людини, особистості.
Ну і окремий привіт всім тим, хто в намаганні позбирать крихти виборчого контингенту, хоче всидіти на всіх стільцях одразу. Бажаю вам подумати, на що ви здатні зі своєю політичною волею, окрім підлаштовування під ситуацію. Ця історія з назвою — це навіть не дань кон'юнктурі, а просто дешевий хайп, який за межі коментарів далі ніж петиція не вийшов і не вийде.
