Чи завжди Україна такою була і є? Ні. Але завжди хотіла бути. За це боролися наші предки. За це ми боремося зараз.
Свобода – це риса образу Божого в людині, це дар і водночас – виклик. Справжня свобода – це не сваволя, і автономія від Бога. А здатність до добровільного вибору блага через любов.
Свобода – це також ризик помилки. Перші люди, наділені свободою, зробили помилку в момент гріхопадіння. І ми, українці, робили немало помилок в історії. На наше покоління припав черговий тяжкий іспит – зберегти державу, зберегти волю, зберегти нашу мову, культуру, наш спосіб життя.
Незалежність – це бути самостійним, дорослим і нести відповідальність за свої вчинки. Шукати не винних, а свої прорахунки. Щоб наступного разу у кризових ситуаціях підійматися по щаблях, а не танцювати на граблях.
Для мене бути українцем – це відчувати невидимий звʼязок з сотнями поколінь, які жили, любили і творили на цій землі. І брати на себе відповідальність перед майбутніми поколіннями. Ця відповідальність – великий тягар і водночас велике щастя: проживати, а не відбувати Історію.
Вірю, що у Бога є велике завдання для нас: бути співтворцями у світі, створеним Ним. Нести у світ свободу, любов і творчість. Для цього ми в першу чергу маємо відстояти нашу державу. А в цій боротьбі віднайти і зрозуміти наше призначення. З Божою поміччю ми зробимо це.
Люблю тебе, Україно! З Днем незалежності!
