Завантаження ...

Про цинізм

SEWPlk4TRbIE4gD6c1KAclFAoX3qj3-metaNjM5NzA3MTU4XzM0ODcxNjY1NzgxMTQxOTZfNDMzMTUxMzEzOTg4OTEyMjM5X24uanBn-.jpg

Сум’янка ставить питання відповідальності й послідовності американської компанії Mondelēz International, по цеху якої прилетіло в Тростянці, і яка залишається працювати на російському ринку.

Сьогодні, після безсонної ночі через ракетний обстріл, усі новини сприймаються особливо болісно.

На першому фото - приватний сектор і знищені вщент житлові будинки після удару російської ракети. Ця ракета пролетіла над моїм будинком і впала за кількасот метрів від нього. Розбір завалів триває…

На другому фото - наслідки влучання російської ракети у фабрику в місті Тростянець на Сумщині. Так, на моїй рідній Сумщині.

Щоб росія не мала можливості нас бомбити, у неї мають закінчитися кошти на виготовлення цих ракет. Здавалося б, усе логічно.

Фабрика в Тростянці належить компанії Mondelēz International  - американській корпорації, яка продовжує працювати на російському ринку, пояснюючи це відповідальністю перед своїми працівниками в рф.

Однак економіка працює просто: бізнес генерує прибуток, прибуток формує податки, податки наповнюють бюджет. А бюджет Росії - це джерело фінансування війни.

Тому це питання не емоцій, а відповідальності й послідовності.

Коли міжнародні компанії ухвалюють рішення залишатися на ринку держави-агресора, вони мають усвідомлювати не лише фінансові, а й репутаційні та етичні наслідки цих рішень.

І суспільство має право ставити ці питання вголос.