Політики знову заговорили про податкову реформу. Цього разу – про те, за якими ставками оподатковувати доходи громадян. У Раді є кілька ідей, як знизити податки, створивши стимули для виведення зарплат з "тіні". У Мінфіні просять не поспішати, а спершу вирішити, за рахунок чого потім латати "дірки" у держбюджеті. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
У Верховній раді стартувала дискусія про нову податкову реформу. Ключовий її меседж – загальну ставку податків на доходи фізосіб потрібно зменшити, тим самим мотивуючи бізнес не платити зарплати у конвертах і не використовувати схеми ухилення. За задумом, це дозволить "відбілити" економіку, давши більше ресурсу для бюджету навіть при зниженні ставок.
Є кілька концепцій, як можна провести реформу. Всі вони на перший погляд на руку бізнесу, але у будь-якому випадку – у мінус держскарбниці. Голова профільного фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу") говорить про два можливі варіанти. Перший – по суті, об'єднати податок на доходи (ПДФО), військовий збір і єдиний соцвнесок в один податок з подальшим зниженням загальної ставки. Серед робочих версій – поетапно знизити ставку на доходи до 25% з нинішніх у середньому 37%.
Або ж другий варіант – ЄСВ залишити як є (22%), але знизити у два рази ставку податку на доходи фізосіб, прибравши також військовий збір. Останній запровадили ще у 2014 році як тимчасове рішення для формування фонду на потреби армії, але за фактом це вже сприймається як додаткові 1,5% податку на доходи.
Пішовши шляхом зниження податкового навантаження, Гетьманцев вважає справедливим одразу ж прибрати можливості для мінімізації відрахувань із зарплат, наприклад, закривши питання з оплатою праці через оформлення співробітників "ФОПами". "Неможливо зменшити ставку податку у два рази, до 10%, і залишити лазівку в 5% для зарплатних ФОП", – сказав він в інтерв'ю НВ. Як це буде зроблено і чи буде – належить відповісти у ході реформи.
Читайте также: Гетьманцев развитие промышленности должны стимулировать.
Мінфін шукає компенсатори
Прописати єдину ставку податку на доходи фізосіб на рівні 20% і скасувати ЄСВ пропонує і заступник голови Гетьманцева у комітеті Ярослав Железняк. Наприкінці січня він разом з колегами з фракції "Голос" вніс до Ради проект закону, ідея якого – поетапно знижувати ставку до 2026 року, почавши у 23-му з 29%.
Зниження ставки, як вважають у "Голосі", не призведе до втрат бюджету, а у перспективі взагалі забезпечить додаткові доходи. "Високий рівень фінансових надходжень до бюджету буде забезпечено за рахунок легалізації зарплати, починаючи з 2023 року і надалі", – сказано в проясненні до проекту Железняка.
Гетьманцев же визнає, що ризики для бюджету є, і навколо цього питання, за його словами, якраз і відбуваються ключові дискусії з Міністерством фінансів. У Мінфіні поки скептично оцінюють ідею депутатів. І не тільки тому, що цю історію буде непросто узгодити з кредиторами, у тому числі й з МВФ.
У відповіді на запит РБК-Україна у відомстві вказали, що зниження ставки податку на доходи фізосіб призведе до втрат державного і місцевих бюджетів. Тут для останніх тільки за підсумком минулого року ціна питання - 212,2 млрд гривень.
За рахунок цього податку фінансуються дитячі садки, школи, лікарні, виплачується соцдопомога і субсидії, нагадали у Мінфіні. ПДФО – це ще й ресурс для компенсації по пільговому проїзду населення та інших витрат на місцях.
Об'єднання податку на доходи з ЄСВ у Мінфіні вважають можливим тільки у разі пошуку компенсаторів втрат бюджету. Інакше, крім перерахованого, можуть виникнути інші проблеми.
"Зниження ставки єдиного внеску призведе до дефіциту бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, що вимагатиме джерел покриття видатків державного бюджету і може призвести до порушення строків виплат та виникнення заборгованості по пенсіях та інших соціальних виплатах", – допустили у Мінфіні.
Побоювання Мінфіну небезпідставні. За минулий рік було зібрано 349 млрд гривень ЄСВ. Ці гроші не йдуть до держбюджету, майже все – це доходи Пенсійного фонду. Але витрати ПФ набагато вищі – з урахуванням трансфертів з держбюджету вони перевищили 521 млрд гривень.
Після скасування соцвнеску все це буде винятковим головним болем уряду і повністю стане рядком витрат держбюджету. Особливо, якщо зниження ставок не дасть потрібного ефекту і бізнес не повірить в реформу, віддавши перевагу залишитися в "тіні". Та/або почнеться "закручування гайок" компаніям, які й так справно платять навіть при нинішніх високих ставках податків.
Бізнес, звичайно, підтримає зниження ставок, каже керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський. Але головне, щоб у ході цього не притиснули з іншого боку.
"Бізнес хоче працювати в умовах податкової передбачуваності, щоб подібні реформи або експерименти не погіршили їх стан. І це не має відбуватися за рахунок легального бізнесу. Тим більше що ефект при детінізації часто буває зворотний – нелегальний ринок, контрафакт, контрабанда. І за фактом отримуємо зниження бази оподаткування", – зазначив експерт.
Та й, за великим рахунком, як каже Забловський, питання податкових ставок зараз не стоїть так гостро, як, наприклад, стан інвестиційного клімату, ефективність роботи регуляторних органів і невиправданий силовий тиск на бізнес.
