"Ми не знаємо, чи вистачить нам ресурсів, щоб далі продавлювати росіян, відтісняючи на схід і створюючи передумови для оперативного оточення Бахмута. У відкритих джерелах інформації про можливості української армії на цій ділянці немає. Ми знаємо, що тут зосереджено близько 52 000 військових РФ. Ми їх поступово вибиваємо, але я вважаю, поки що у них достатньо ресурсів, щоб уповільнити наш рух на схід", - зазначив він.
Днями начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю The War Zone розповів, як Україна повертатиметься в Бахмут. За його словами, звільнення Кліщіївки забезпечило контроль над панівними висотами, далі буде перекриття шляхів постачання та після повного оточення війська увійдуть до міста. Лобового штурму не буде точно.
"Вогневий контроль – це добре, але ми фізично перерізатимемо дорогу. До неї треба пройти від 2 до 3 км по російських позиціях у низині. Після того, як росіяни завершать суїцидальні атаки на Андріївку та Кліщіївку, почнеться рух Сил оборони у бік Т0513. А після встановлення повного контролю над трасою вирішуватиметься питання Зайцевого і не тільки", – розповів він у розмові з виданням.
Він також припускає, що росіяни у спробі зупинити наступ можуть перекинути сили з північного флангу на південний. У такому разі там їхня оборона буде ослаблена, що допоможе оточенню Бахмута з півночі. При цьому експерт наголошує: казати про оточення можна лише після того, як росіян відріжуть від усіх доріг.
"Якщо хоча б одна траса працюватиме, навіть під вогневим контролем, це не оточення. І йдеться не лише про основні траси на Дебальцеве та Первомайськ, а й про дороги через Бахмутське, Покровське тощо. Тут варто згадати, коли ми були в обороні, до останнього боролися і тримали під контролем дорогу Т0504 (на Костянтинівку, - ред.) і Т0506 через Хромове. І коли противнику вдавалося взяти дорогу під вогневий контроль, ми доїжджали до певної локації по Т0506, повертали на польові дороги та діставалися головної із майже оточеного Бахмута", - пояснив Коваленко.
