Єдиним законним засобом платежу в Україні є гривня, і це залишається принциповою позицією Національного банку України, тоді як криптовалюта таким засобом не є, і необхідне законодавче врегулювання ринку віртуальних активів.
Про це сказав глава НБУ Андрій Пишний в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.
"Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо", – заявив Пишний.
За його словами, відбулося кілька технічних місій Міжнародного валютного фонду, метою яких було глибоке вивчення різного досвіду й напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які врахували б європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.
На думку Пишного, із запровадженням ліміту на P2P-перекази у 150 тис. грн на місяць із 1 жовтня 2024 року недобросовісні особи активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій із криптоактивами зросте.
"Тому розуміємо, що крок за кроком, принаймні в частині мандата Національного банку, ми маємо створити максимально прозорі та зрозумілі правила гри на цьому ринку", – підкреслив він.
Пишний додав, що сьогодні ринок віртуальних активів – це те, що "насподі" і здебільшого обслуговує тіньовий обіг та схеми оптимізації.
"Я розумію, що це вимагає від нас і від інших стейкхолдерів відповідної реакції. Зокрема, з нашого боку ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто-густо пов'язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів", – зауважив він.
Пишний нагадав, що ухвалення в цілому 8 жовтня закону №11043 про вдосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг дасть змогу Нацбанку ще краще налаштувати його механізми регулювання для попередження зловживань у платіжних операціях.
Крім цього, Нацбанк має намір поліпшити взаємодію з іншими стейкхолдерами, такими як Міністерство внутрішніх справ, Державна податкова служба.
Пишний також констатував, що зараз немає готового рішення про законодавче врегулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк.
"Тож маємо разом з колегами з інших інституцій критично переосмислити цю ситуацію і, проаналізувавши вже напрацьоване, сфокусуватися над пошуком оптимальних рішень для оновлення законодавства. Робота над цим також триває", – підсумував Пишний.
