З нагоди 200-річчя від дня народження відомого письменника, історика, етнографа, перекладача, редактора, літературного критика Пантелеймона Куліша на Сумщині проведено низку культурно-мистецьких заходів
З нагоди 200-річчя від дня народження відомого письменника, історика, етнографа, перекладача, редактора, літературного критика Пантелеймона Куліша на Сумщині проведено низку культурно-мистецьких заходів
Пам’ятник славетному земляку відкрито у смт Вороніж Шосткинського району. В обласній універсальній науковій бібліотеці організовано книжкову виставку «Дивосвіт Кулішевого слова». В обласному краєзнавчому музеї – виставку «Пантелеймон Куліш: сторінки життя та творчості». У музеї Пантелеймона Куліша в Шосткинській центральній міській бібліотеці відбулося тематичне літературне свято. На малій батьківщині Куліша в селі Гукове сьогодні також відзначають ювілей земляка. У програмі заходу виступи художніх колективів Шостки і району, виставка декоративно-прикладного мистецтва, частування гостей традиційною святковою кулінарною стравою – кулішем.
На виставці «Пантелеймон Куліш: сторінки життя та творчості» представлені раритетні екземпляри книг, виданих за життя П. Куліша, унікальні фотографії, періодичні видання, побутові предмети другої половини ХІХ – початку ХХ ст. з фондів Сумського обласного краєзнавчого музею.
До уваги відвідувачів книжкової виставки «Дивосвіт Кулішевого слова» представлено видання з фондів обласної універсальної наукової бібліотеки, які ілюструють різні грані таланту П.Куліша, знайомлять з його творчим доробком як письменника, критика, історика, етнографа фольклориста. Також експоновано матеріали з фонду Канадсько-Української бібліотеки про життя і творчість митця, канадські періодичні видання, які висвітлюють діяльність П.Куліша.
Довідково: Народився Пантелеймон Куліш 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Шосткинський район Сумської області).
З кінця 30-х років П.Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Вступити до цього престижного навчального закладу йому так і не вдалося, оскільки не мав документального підтвердження свого дворянського походження, хоча його батько й був вихідцем з козацько-старшинського роду. Однак слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті стали для нього мало не визначальним періодом життя. Набуті таким чином знання дозволили йому дістати місце викладача у Луцькому дворянському училищі. У цей же час П.Куліш заявляє про себе як письменник.
Через два роки, за рекомендацією Петербурзької Академії наук, П.Куліш дістає направлення у західнослов’янський край для вивчення слов’янських мов, історії, культури та мистецтва. Вирушає з ним і дружина Олександра Білозерська, — вони щойно побралися, і на весіллі боярином у нареченого був Тарас Шевченко, щирий і веселий друг П.Куліша.
Особливо успішним і плідним у творчому плані був для письменника 1857 рік. З’явився друком роман «Чорна рада», український буквар і читанка — «Граматка», «Народні оповідання» Марка Вовчка під його загальною редакцією, відкривається власна друкарня. Письменник, сповнений грандіозних планів на майбутнє, чекає цензурних послаблень, клопочеться виданням першого українського часопису.
Пантелеймон Куліш був однією з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі. Культурницьке подвижництво, що виокремлювало його навіть серед плеяди видатних сучасників, захоплено вітала величезна частина суспільства, мимоволі утворюючи навколо його особистості атмосферу творчої таємничості
В останні роки життя Куліш оселився на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії, яку перейменував на честь дружини Ганнина Пустинь. Тут господарював, творив, зокрема, укладав зі своїх російськомовних статей і україномовних художніх творів збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи друком 1879 року цензура заборонила і вилучила з продажу. Це не зупинило вченого, письменника. Його погляд то знову сягає далекої Галичини, куди він посилає свою «Крашанку русинам і полякам на Великдень 1882 року» в надії залучити до спільної культурницької діяльності українських і польських інтелігентів, то приглядається до мусульманського світу, передусім до етичних засад Ісламу (поема «Магомет і Хадиза», 1883, драма у віршах «Байда, князь Вишневецький», 1884).
Пантелеймон Куліш пішов з життя 14 лютого 1897 року на своєму хуторі Мотронівка.
