Національний музей історії України отримав на відповідальне зберігання скарб срібних прикрас – фібул (застібок) з Сумської області.
Скарб було вилучено в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відкритому за зробленою музеєм заявою про злочин за ознаками ч. 1 ст. 193 КК України (незаконне привласнення скарбу, що має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність).
Цей скарб було знайдено так званим «чорним археологом», та незаконно продано через інтернет-аукціон на початку цього літа. Чотири передані до музею срібні фібули належать до волинцевської культури давніх слов’ян. Такі прикраси відомі за знахідками скарбів першої половини 8 століття у Середньому Подніпров’ї, повідомили в музеї.
Довідково:
Парні фібули – застібки для верхнього одягу на кшталт плаща або накидки. Водночас вони виконували роль не лише застібок, а й прикрас, та були ознакою соціального статусу. Великі срібні фібули цього типу є найвищим жіночим атрибутом своєї доби, а їхня власниця належала до панівної верстви свого середовища.
Знахідок скарбів з такими фібулами відомо небагато. Схожі фібули знайдені в таких відомих скарбах як Харівка, Івахники, Пастирське, Залісся та Зайцеве. Формування цього типу прикрас пов’язують, з одного боку, із взаємодією потужного культурного імпульсу з Подунав’я, а з іншого – з впливом культур народів, підпорядкованих Хазарському Каганату. Саме приховування в певний час скарбів з фібулами цього типу вважається відображенням якихось глобальних подій, погано нам зрозумілих за писемними джерелами того періоду, – потрясінь та переселень на наших теренах у 730-х роках. Тому кожен новий подібний скарб додає важливу інформацію про етнокультурні процеси, що відбувалися на землях східних слов’ян напередодні появи тут прибульців з Північної Європи – вікінгів, та є важливою, раніше невідомою сторінкою історії України часів виникнення передумов утворення Русі.
Особливу вагу цьому скарбу додає те, що його було знайдено на Сумщині, де проходив історичний шлях по Сіверському Донцю на Дон і далі – в напрямку до Волги, або навпаки – вздовж північного узбережжя Чорного моря.
