Варто зауважити, що кожна парафія сама вирішуватиме, чи переходити на новий календар, чи залишатися на старому. Кілька століть Православна церква України та Українська греко-католицька церква жили та відзначали свята за старим юліанським календарем, який відстає від сучасного на 13 днів. Обидві церкви перейдуть на новоюліанський календар, у якому неточність виправлена. УГКЦ заявила про свій перехід ще раніше за ПЦУ.
ПЦУ ухвалила рішення про перехід на новий календар на архієрейському соборі в Києві 24 травня 2023 року. Остаточно рішення було затверджене 27 липня 2023 року на Помісному Соборі у Софії Київській. Календарну реформу підтримали 156 делегатів, проти виступили лише п’ять.
Новоюліанським календарем користуються більшість православних церков, у тому числі Константинопольський патріархат.
Новоюліанський церковний календар:
- Обрізання Господнє — 1 січня (замість 14 січня).
- Богоявлення, Водохреще — 6 січня (замість 19 січня).
- Стрітення Господнє — 2 лютого (замість 15 лютого).
- Благовіщення Діви Марії — 25 березня (замість 7 квітня).
- Великий піст — з 7 березня до 23 квітня (дата не змінюється).
- День Святого Юрія — 23 квітня (замість 6 травня).
- Вербна неділя — дата змінюється щороку, відзначається за тиждень до Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 28 квітня, а за західним — 24 березня.
- Великдень 2024 — 5 травня.
- Вознесіння Господнє 2024 — дата змінюється щороку, відзначається через 40 днів після Воскресіння. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 13 червня, а за західним — 9 травня.
- Трійця 2024 — 23 червня.
- Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) — 24 червня (замість 7 липня).
- Апостолів Петра та Павла — 29 червня (замість 12 липня).
- Пророка Іллі — 20 липня (замість 2 серпня).
- Маковея (Медовий Спас) — 1 серпня (замість 14 серпня).
- Преображення Господнє — 6 серпня (замість 19 серпня).
- Успіння Пресвятої Богородиці — 15 серпня (замість 28 серпня).
- Різдво Пресвятої Богородиці — 8 вересня (замість 21 вересня).
- Воздвиження Хреста Господнього — 14 вересня (замість 27 вересня).
- Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня (замість 14 жовтня).
- Архістратига Михайла — 8 листопада (замість 21 листопада).
- Введення в храм Пресвятої Богородиці — 21 листопада (замість 4 грудня).
- Андрія Первозванного — 30 листопада (замість 13 грудня).
- День Святого Миколая — 6 грудня (замість 19 грудня).
- Різдво Христове — 25 грудня (замість 7 січня).
- Собор Пресвятої Богородиці — 26 грудня (замість 8 січня).
- Щедрий вечір, день Святої Маланки — 31 грудня (замість 13 січня).
Дата Великодня та пов'язаних з нею свят, таких як Трійця та Вознесіння Господнє, вираховується за місячним календарем. Католики та православні користуються різною пасхалією (методикою обчислення дати свята). Навіть під час переходу на новий церковний календар ПЦУ залишить стару методику обчислення дати свята.
Таким чином, коли реформа церковного календаря набуде чинності, Великдень та пов'язані з ним дати будуть єдиними церковними святами, які не співпадатимуть із католицькими.
Протоієрей Богдан Яворський Свято-Троїцької Успенської церкви міста Лебедина розповідає, що люди самі ставили питання щодо переходу на Новоюліанський календар.
Фото: Свято - Троїцька Успенська церква м. Лебедина ПЦУ
“У нас же був уже цей календар, він не новий. Коли Сталін прийшов, то ми і перейшли на той, за яким жили останні роки. Люди самі почали ставити питання, а я такий наче відстав трошки від цього. Зайшов в Інтернет, перечитав усе і пішов до людей. Все з ними вирішуємо, половина були “за”, а половина “проти”. Деякий час пройшов, то вирішили потім одноголосно перейти на Новоюліанський. Служіння будуть проходити тільки за новим календарем, я з цим питанням також приходив до парафіян, а мені кажуть: “А навіщо? Давайте тільки за цим”.
Також варто додати, що всі громади Сумської Єпархії ПЦУ перейшли на новоюліанський календар.
Прессекретар Сумської Єпархії ПЦУ Павло Сушинський з коментарем для “Панорами”:
“Протягом першого року ми можемо побачити служіння Літургій у храмах у ті дні, коли свята відзначались раніше, але це не будуть святкові богослужіння, а звичайна Літургія, яка розрахована на тих, хто може забути про зміни, і прийшовши до храму, змогли б прийняти участь у богослужінні, сповіді і Причасті.
Пам’ятаймо також, що православні українці користувалися до цього дня юліанським календарем тільки тому, що довгий час були у релігійній сфері впливу російської православної церкви, а деякий час і її частиною. Але розуміючи всю проблематику цього календаря, розуміючи потребу людей у необхідності змін, Православна Церква України пішла на цей крок задля змін, які передбачають у собі покращення”.
Ліза Хорошева, MistoSumy.com
