Сьогодні, 9 березня виповнюється 210 років з дня народження Тараса Шевченка. У театрі імені Щепкіна образ митця вирішили осучаснити, а ми – оживити у спогадах сумчан.
Все частіше зустрічається тенденція на так зване осучаснення Тараса Шевченка. Не оминула вона і наше місто. 9 березня сумчани вперше побачать виставу «Сон. У підсвідомості бунтівника», яка розкриває Кобзаря не зі звичного ідеологічного боку, до якого ми звикли. Про різного Шевченка простою мовою розповів нам Ігор Білиць – київський режисер прем’єрного перформансу.
Долаємо радянські наративи
- Шевченко мій кумир, тому що він крутий. Сміх.
- Шевченко мій кумир, тому що він любив борщ з карасями. Сміх.
Так починається прем’єра театральної вистави “Сон. У підсвідомості бунтівника" за мотивами поеми, політичного памфлету Т. Г. Шевченка “Сон”. Режисер Ігор Білиць розвінчує радянські наративи щодо Шевченка. Це його сценарій і постановка про 200 років історії нашої боротьби за національну ідентичність.
Під музику від етно до рейву відбувається динамічна розповідь про те, як протягом століть вбивали великих українців, і разом з ними вбивали нашу національну ідентичність. Молоді артисти впродовж вистави виконують запальні рокові композиції на вірші Шевченка. Музику для них написав композитор Євген Золотухін, йому лише 26.
“Я НАМАГАВСЯ ПОКАЗАТИ ШЕВЧЕНКА ДОТЕПНОГО, САРКАСТИЧНОГО, ЛЕГКОГО, СУЧАСНОГО І ВОДНОЧАС ПРОРОЧОГО“
- Моя постановка адресована епосі, що минула. Я шукав у творах Шевченка саме актуальність. Найбільше їх у поемі “Сон”. Тут Шевченко передбачив і голодомор, і репресії, і розстріляне українське Відродження. Хрест, який висить над сценою протягом усієї вистави, висить над Україною досі.
- Чи є у постановці провокації?
- Не зважаючи на перформанс, глядачу не варто шукати провокацій. Театр кожному завжди має відгукуватися по-своєму. Я показав свої роздуми, свою розпаковку Шевченка. Намагався донести ідеї поета доступною мовою.
- Яку задачу ви ставите перед глядачем?
-Українці ще не позбулися колоніального мислення. Є люди, які досі намагаються знайти виправдання діям росії. А правда в тому, що ще 10 років тому в Україні було 3000 російськомовних шкіл, а в росії лише 9 українських шкіл вихідного дня. Як режисер я порівнював себе з Шевченком. Мені 38. Шевченко, який вийшов з села і жив у складні часи, вже у 30 мав позицію стосовно мови і долі України.
Анонс вистави
Яким Шевченка бачать сумʼяни?
Ми спробували знайти сумʼян, які можуть сказати про Тараса Шевченка щось таке, що не містить штампів. А заразом поцікавилися, чи знають вони дату його народження, а також місце розміщення памʼятника Кобзарю у нашому місті.
Лише 5 опитаних з 50-ти не знають, де у Сумах пам’ятник Шевченку. День народження Кобзаря також знають майже всі. Пропонуємо святкувати – з радістю погоджуються.
Чи живий Тарас Григорович для нас сьогодні? Чи не перетворився він на “отой пам’ятник, що на Сотні”, величний монумент, біля якого іноді збираються чиновники у вишиванках та пенсіонери з рупорами? Ось, що кажуть наші земляки:
Тетяна, 48 років, викладач училища:
Шевченко – це про почуття національної гідності. Але ми не такі як він. Він українець набагато більше ніж ми. Для нього вільна Україна була бажаною мрією, за яку він боровся. А для нас реальність, яку не кожен з нас може оцінити.
Юля, 21 років, студентка:
Він батько нашої літератури, національний поет. Бачила як дизайнери авангардно обробляють його фото. Я ставлюсь нормально. А мій хлопець і деякі наші знайомі – проти, вважають це вандалізмом. Вони за Шевченка автентичного. Навіть переспівувати його вірші вважають зайвим.
Ольга, 45 років, психолог:
Я не фанат Шевченка, але для мене він – частина нашої історії.
Аріна, 14 років, школярка:
Я прийму Шевченка у різних втіленнях. Мій улюблений його образ – у фраку. Він для мене живий. Хай його і співають. Зараз потрібно про нього говорити ще більше.
Дарина, 19 років, студентка:
Для мене він є прикладом людини, яка дійшла до вершин з самого низу. Той, хто перевернув суспільство того часу. Актуальний завжди своєю боротьбою проти москви. Крайні випадки осучаснення Шевченка мені не подобаються. Це ніби вандалізм. Але реп і рок на його вірші я б послухала. За умови, що не буде мата, і буде стильно, етномотиви якісь, бандура.
Олена, 65 років, технолог:
Любов до Шевченка треба передавати як спадок. Для мене він вічний. Думаю, так буде і через сотні років, бо він дуже багатогранний. Я Шевченка обожнюю. І вітаю усі мистецькі форми, які його популяризують.
Олег, 60 років, пенсіонер:
Солдат, любив випити, любив жінок. Я все про нього знаю.
Тоня, 28 років, журналістка:
У школі було багато штампів: кобзар, кріпак, заслання. треба очищати Шевченка від зайвого. Хай митці його малюють і переспівують.
Лариса, 43 років, комірник:
Шевченко – батько України, письменник, пророк. Він передбачив майбутнє України.
Василь, 59 років, охоронник:
Батько наш, поет, борець за Україну.
Наталя, 45 років, кухар:
Поет, письменник, борець, уособлює вільний народ. Той, хто показав світу, що є така нація – українці.
Хто ж він, Тарас Шевченко?
Це наш український Творець. Творець української літератури і творець української мови. Саме з появою Шевченка ніхто у світі не зміг заперечити існування української мови на рівні з іншими слов’янськими, які мали столітні традиції.
“Тарас Шевченко – засновник сучасної української літератури та значною мірою і сучасної української мови. Його значення для українців можна порівняти зі значенням Вільяма Шекспіра для англійців чи Адама Міцкевича – для поляків”
Так кажуть в Українському інституті. Саме ця інституція поширює знання про Україну у світі, пропонує українські наративи про Україну.
Про монополізацію Шевченка
Держава завжди брала народного поета собі на службу. Монополізувала і привласнювала.
“Мертвотною пам’ятизацією” називає такий ідеологічний підхід дослідниця творчості Шевченка, письменниця Оксана Забужко. І досі, “у сім’ї великій, сім’ї вольній, новій” Тарас Григорович живе лише так, як йому дозволяють ідеологи, так би мовити “по прєдпісанію”, – каже вона.
І лише окремі сміливці намагаються йти проти правил, показують нам сучасний образ Кобзаря. Задача журналістів показати вам всі прояви Шевченка. Щоб сум’яни саме сьогодні згадали свого Пророка «незлим тихим словом».
Анна Крамар, MISTOSUMY.com
