Захід проходив у рамках щорічного фестивалю “Ніч музеїв”. На місці проведення ярмарку волонтери зібрали купу мішків зі сміттям та гілками, проте повністю прибрати локацію не вдалося. Тож, вони залишили послання для міської влади та сумʼян “Приберіть мене”, акцентувавши увагу на існуванні несанкціонованого смітника на вулиці Нижньовоскресенській.
Перший столик з крамом активісти влаштували самі, щоб пояснити відвідувачам що таке натуральний обмін. Згодом приходили сум’яни й заповнювали інші стелажі вживаними книгами, аксесуарами, іграшками й навіть не розпакованими товарами, які з певних причин залишились невикористаними. Відвідувачі обмінювались чи просто спілкувались й фотографувались, слухали музикантів, що розташувалися навпроти.
Ідея ініціативи – провести розхламлення, як у місті, так і у своїй оселі. Адже досить часто в смітники потрапляє купа цікавих речей, які можуть служити й далі. Так, поряд зі сміттєвими баками можна побачити чиїсь речі в гарному стані: взуття, дитячий одяг тощо, який викидають, щоб не витрачати час на пошуки тих, кому вони можуть бути потрібні. Вірогідність того, що викинутим речам знайдеться правильне застосування – мізерне. Дуже часто покинуте мокне під дощем і потрапляє на сміттєзвалища. І добре, якщо ці сміттєзвалища офіційні. Адже у Сумах поширена проблема з захаращенням багатьох місцин непотрібними відходами та речами. Власне, на такій локації ярмарок і влаштували, щоб показати, чому важливо памʼятати, що понад 50% речей, які ми викидаємо, придатні до повторного використання.
В Європі й Америці традиція перероблювати чи прилаштовувати зайві речі, навпаки, набирає обертів. Це пов’язано з рухом екоактивістів і з розумінням того, що у світі є багато людей, яким потрібна допомога: біженці, безробітні, хворі, бідні.
Коли у Сумах культура споживання наблизиться до європейського рівня – невідомо, але започаткування такої ініціативи вже дарує невеличку надію та оптимізм.
