Останні роки річка Псел активно змінює свої береги та краєвиди за допомогою дбайливих рук та екскаваторів сумських підприємців. Від харківського мосту вгору (проти течії) будуються пляжі, зони відпочинку, ресторани – всупереч логіці війни та природоохоронному законодавству України.
Журналісти MISTOSUMY.com вирішили дізнатися думки екологів та сумʼян про те, чи підтримують вони масштаби та методи втручання в екозахисну смугу Псла. Думки різняться, є побоювання.
Екологи: не чіпайте 50 метрів від берега
Олена Данильченко, дослідниця водоймів Сумщини, кандидат географічних наук, доцент кафедри загальної та регіональної географії СДПУ імені А.С. Макаренка так коментує окультурення берегів Псла:
“ Як би нам не хотілося, необхідно мінімізувати людський вплив на річку, 100 раз подумати перш ніж щось робити з нею та її берегами. Тим паче перед нами є результат - сумний приклад людського втручання - річка Сумка!
Прибережні захисні смуги (далі ПЗС – ред.) – це природоохоронна територія, тут забороняється будь-яка діяльність!
Чому це важливо? ПЗС є природним біофільтром, перешкоджає потраплянню у водойму різних полютантів та продуктів площинного змиву. Наближення до берега – це не лише порушення законодавства, це порушення самої прибережної екозахисної смуги. При порушенні ПЗС, знищенні природної рослинності, активізуються процеси ерозії, продукти площинного змиву потрапляють до річки, збільшується твердий стік, водойма замулюється і заростає та все це призводить до ще більшого її занепаду.
Якщо говорити про укріплення берега бетонними плитами, треба знати напевно, що там немає виходів підземних вод, які живлять річку, щоб їх не перекрити.
Те що набудували вверх по течії за мостом на Заливній, робити взагалі не можна: не можна знищувати природну рослинність, насипати, підсипати, вирубати. Це негативно відобразиться на річці. Пісок який насипали біля мосту обов’язково потрапить у річку і буде накопичуватися. Все що робиться по знищенню берега та берегової рослинності, провокує ерозійні процеси, підсилює ті, що виникають природним шляхом.
Чи впливають на річку причали? Треба оцінювати такий вплив в кожному окремому випадку, проте це також штучне втручання в природу водойми.
Згідно з Водним кодексом України (ст. 88) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, навколо озер, водосховищ та інших водойм виділяються прибережні захисні смуги (ПЗС), які для середніх річок (а Псел середня річка), водосховищ на них та ставків площею понад 3 гектарів становлять 50 метрів по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води. У межах існуючих населених пунктів ці смуги встановлюється з урахуванням містобудівної документації.”
Чи згодні сум’яни з активними процесами “окультурення” дикої природи і які їхні побажання до влади та підприємців: ми спитали містян, які відпочивали на різних локаціях і пляжах вздовж річки Псел.
Локація, що на фото, позначена на гугл-мапі як плесо/півострів ”яйце”, від харківського мосту трошки вгору за течією, де р.Сумка впадає в р.Псел. Зараз її активно розчищають пилами та екскаваторами й екоактивісти закидують чиновників скаргами.
Олександр, Лариса
– Думаю, тут нічого не будуватимуть, бо прокладені каналізаційні труби, поруч колодязі. А якщо якісь невеликі бесідки, хай буде – я за усі "подвижки", гірше не буде. Чагарники прибрали – це добре, але стало менше зелені й це “не дуже”. Також мені поки що не зрозуміло, чи збираються прибирати дрібні гілки. Треба робити все по-господарськи: дрова продати, прибрати. Добре, якщо обладнають пляж дітям – він все життя тут був і це крайнє місце на річці у межах міста, де нормальна вода, далі Сумка несе бруд і купатися нижче не варто.
Надія і Микола, про ту саму локацію
– Ми не часто тут буваємо, але розчищення нам подобається: краще ніж було. Для чого ці плити поки що не розуміємо, бо будувати тут не можна. Якщо будуть бесідки – ідея гарна, головне, щоб довели до ума і хай люди привчаються до культури. Думаю, інші дерева вже не зачеплять, бачу, хтось чистив “з головою”. Але екологи можуть не погодитися. У нас екологи та податкова люблять перевірки. Зрізали берег? Це небагато, загрози для екології не бачу.
Наталія з Альфою, про ту саму локацію
– Ми ставимося до такого розчищення негативно. Раніше тут для прогулянок було дуже гарне місце, радувало нас, тепер – ні. Хай би розчистили трохи чагарник, але ж вирубають нормальні дерева, видно по пеньках. То мають одразу садити молоді дерева, бо й так багато природи нищиться. Знесли футбольне поле, це теж не правильно. Крім того, іде війна і мені не зрозуміло навіщо зараз витрачати бюджетні гроші на створення пляжів.
Володимир, Єгор, Дмитро про ту саму локацію
– Нам не подобається розчищення – це знищення природи. Тепер тут некомфортно. Хай буде дика природа - це красиво!
Євген і Анастасія про ту саму локацію
– Якщо це той проєкт, який ми бачили, то планується алея з зонами відпочинку. Нам подобається така ідея, бо зараз там справжній “гадючник”: сміття і безхатьки. Будувати щось зараз недоцільно, але порядок навести можна.
Далі наші журналісти пройшли вздовж річки через міст за ресторан “Здибанка”, де з кожним місяцем масштаби будівництва набережної збільшуються.
Таїсія
– Мені подобається, що тут поставили лавочки, тепер акуратно і зручно. Проте, якщо порівняти з зоною, яку впорядкували біля Здибанки, там краще, бо забудови далі від берега. І звісно, треба робити дослідження перед тим як щось будувати. Комерційні зони біля річки мають бути невеликими, як біля Чешки. Також у мене є питання, куди спрямовані каналізаційні труби. І ще я сподіваюсь, що прибутки від бізнесів ідуть на очищення річки.
Валерій
– Ми тут відпочиваємо, але мені не подобається, що фуд-зона розташована так близько до води. Екологія має бути на першому місці – в житті не буває дрібниць. Ось поруч риють великий котлован – це взагалі неправильно. Але що ми можемо зробити, коли все навколо руйнується, а мерія дає добро, чи може взагалі робиться без погодження. На мою думку, треба створювати парки, дендропарки, екопарки та парки тюльпанів.
Ігор
– Перед тим як щось робити, треба пошукати найкращі рішення в інших містах, наприклад в Тернополі дуже комплексно облаштовані усі водойми. Я за окультурення місць відпочинку, бо наші прекрасні дикі місця зараз мають непривабливий вигляд. І ще мене турбує, куди ділися дикі лебеді, спитайте, будь ласка, у влади.
Іра, 28 років, Тетяна 50 років, фотографуватися не схотіли
– Окультурення таке подобається, бо дикої природи у нас вистачає. Порушень ми не бачимо, бо не розуміємось на законодавстві.
Наталія з сином, відпочивали на берегу річки, пляж біля Здибанки
– Ми сидимо на травичці, хтось на лавці - є вибір. Ми тут живемо 20 років і бачимо, що наша міська влада не може сама дійти до окультурення. То хай хоч хтось це робить за “відкати”. Ось цей пляж і той, що нижче за течією з’явилися лише разом зі Здибанкою і Поляною Гриль. Звісно, як поставлять забори, тоді я буду проти. А будуть використовувати згідно з договором, доглядати територію, зроблять зони відпочинку - я “за”. Наше суспільство ще не доросло до соціальних проєктів, тому хай роблять ті, кому це матеріально вигідно.
А як ви ставитесь до “окультурення” берегової лінії р.Псел? Діліться своїми думками за посиланням.
Анна Крамар для MISTOSUMY.com
