Батьки ліцеїстів на нову назву реагують без захвату, краєзнавці наводять контраргументи. Постать Герасима Кондратьєва, засновника міста Суми, дехто з дослідників вважає досить суперечливою. Також виникають питання з приводу логіки і процедури присвоєння імені козацького отамана академічному ліцею, створеному як первінець освітньої реформи у Сумах. Питання перебуває на стадії розгляду у сумській міській раді.
Батьки ліцеїстів щодо запропонованої назви реагують стримано, а от краєзнавці наводять контраргументи.
Цього тижня містянам презентували ідею нової назви ліцею №33 на честь засновника міста полковника Герасима Кондратьєва. Керівництво навчального закладу присвятило подію до 25 червня – день, який дехто з істориків вважає датою заснування міста Суми.
Ідея належить директорці закладу Ірині Губській, яка намагалася знайти унікальну гучну назву для новоствореного ліцею.
"Заклад починає свою історію і я впевнена, що під знаком цієї історичної постаті вона буде успішною", – зазначила директорка.
Контраргументи батьків і краєзнавців
Батьківська спільнота сприйняла перейменування ліцею №33 по різному. Окремі батьки одразу зауважили, що назва “Кондратьєвський ліцей” не дуже вдала, тому що прізвище засновника звучить на російський штиб.
Також вони передбачають, що в гугл-пошуку “Кондратьєвський ліцей” будуть шукати як Кіндратівський, а ця назва належить Кіндратівському ліцею Хотінської селищної ради Сумського району. Правопис назви останнього ліцею є українським, прив’язаний до назви села Кіндратівка.
Краєзнавець Сергій П’ятаченко висловився з приводу події наступним чином:
"– Не буду коментувати бажання колективу закладу щодо зміни назви, це повністю їхнє право. Щодо постаті Герасима Кондратьєва, то в межах роботи комісії з дерусифікації і деколонізації, яка діяла на виконання Закону про деколонізацію, я підготував інформацію про Герасима Кондратьєва."
Основні висновки дослідження Сергія П’ятаченка такі:
"– Ставити під час російсько-української війни на п’єдестал вірного слугу російського царя означає підтримку його проросійської політики з боку міської влади та міської громади.
– Оскільки, як пишуть більшість істориків, постать Герасима Кондратьєва є суперечливою (а з огляду на вищенаведені факти й російсько-українську війну ще й сумнівною) то варто залишити цю постать для історії й краєзнавства, а не робити з нього символ, який може сприйматися неоднозначно."
Володимир Пошва, історик і сумський краєзнавець, також висловив сумніви з приводу назви:
"– Звісно, навчальний заклад має право взяти собі будь-яку назву. Однак у цьому випадку є декілька "але".
Ім'я засновника міста ментально, образно належить всім сум'янам. Чому саме цей новостворений навчальний заклад має носити його ім'я? Відповіді немає.
Негативна практика присвоєння школам Сум вже була - на початку двохтисячних років декілька із них у рамках проросійської пропаганди отримали імена Героїв Радянського Союзу. У 2023 році від них довелося відмовитись.
До демократичності процедури обрання назви також є питання. Запропонований тільки один варіант. Опитування батьків учнів, як можна зрозуміти, не проводилося. А опитування учнів? Хіба в цьому випадку вони не мають право висловити свою думку?
Думка істориків і краєзнавців міста теж нікого не цікавить? Чому не підійти до цього питання серйозно, а не з голосу одного-двох людей?
Також навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів, на мій погляд, не дуже співвідноситься з іменем козацького полковника. Якби мова велася про військовий ліцей, це ще можна було б зрозуміти".
На захист вибору назви
До обґрунтування ідеї “Кондратьевского ліцею” має відношення вчитель історії гімназії №1, військовий капелан, член Національної спілки журналістів України, Микола Пилипович Карпенко, який досліджує постать історичного діяча дуже давно. У 2004 році він створив на території гімназії музей Герасима Кондратьєва.
Дослідник наголошує на визначальній ролі у створенні й розвитку української ідентичності на Слобожанщині саме засновника Сумського слобідського полку, його першого городового отамана Герасима Кондратьєва, який пізніше став першим сумським полковником.
Ініціатива щодо присвоєння ліцею імені Герасима Кондратьєва наразі перебуває на стадії розгляду, повідомили в сумській міській раді. Проте емблема та інша символіка новоствореного закладу з урахуванням запропонованої назви вже розробляються. Ліцей готується до нового навчального року як “Кондратьєвський”.
Про особистість полковника
У сум’ян може виникнути питання, чи був Герасим Кондратьєв людиною освіченою. Точної відповіді на нього немає, є лише припущення дослідників, що полковник міг вчитися в якомусь єзуїтському чи києво-могилянському колегіумі, в яких на той час навчалася козацька старшина його рівня.
Проте більшість дослідників погоджуються: Герасим Кондратьєв - визначна історична постать, він є козацьким ватажком, лідером свого часу, який у часи Руїни розвивав і розбудовував слобожанські землі. Герасим Кондратьєв розширив український етнічний простір на схід, сприяв створенню українських міст і сіл навколо фортеці-міста Суми, захищав українців від свавілля московських воєвод, будував храми, монастирі, розвивав торгівлю й ремесла.
Достеменно походження полковника невідоме, дослідники дотримуються версії, що він є родом з Київщини або навіть з Галичини. Також окремі дослідники припускають, що справжнє прізвище Герасима - може бути Шустиков, однойменну назву мала вотчина пана полковника, ймовірно, це теперішнє Старе село, що у 7 км від Сум, яке старше за місто Суми приблизно на 10 років. Воно є найбільш давнім поселенням Сумського полку.
[GALLERY-213]
“Російський слід” у біографії Г. Кондратьєва
У 17 столітті козацькі роди, які офіційно ставали на службу московському царю, за традицією того часу змінювали свої прізвища. З цієї причини козак Кіндратович міг стати Кондратьєвим. Помірковані історики наголошують, що всі процеси періоду Руїни слід розглядати саме в контексті подій того часу, і не прив’язуватися до пізніших ідеологічних оцінок постаті засновника Сум. Ініціатива переселення у Слобідську Україну виникла після поразки в Берестецькій битві 1651 року і каральних акцій Речі Посполитої у Правобережній Україні. На цьому також наголошує Інститут історії України.
Варто згадати, що після смерті гетьмана Богдана Хмельницького у 1657 році і до початку гетьманства Івана Мазепи у 1687 році, період характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за гетьманську булаву, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи сусідніх держав. За що і отримав назву Руїна.
Про новостворений ліцей і об’єднання
Ліцей №33, в перспективі КУ “Кондратьєвський ліцей” СМР (комунальний заклад сумської міської ради), створено шляхом об’єднання гімназії №1 та школи №12. Процес реорганізації двох закладів у єдиний був довгим й неоднозначно сприймався спільнотою батьків та вчителів гімназії.
Станом на зараз усі учні школи №12 та 660 учнів гімназії №1 подали заяви на навчання в ліцеї. Минулого навчального року в гімназії навчалися 969 учнів, частина з них випустилися, дехто прийняв рішення поміняти навчальний заклад на інший у нашому місті, окремі учні перейшли на навчання в заклади освіти країн, куди виїхали разом з родинами за час повномасштабного вторгнення. Колективи вчителів гімназії й школи практично у повному складі перейшли у ліцейний заклад.
Директорка нового закладу Ірина Губська обіцяє батькам і громадськості, що після об’єднання усі надбання та традиції гімназії й школи будуть збережені.
Трішки містики
Символічно, що сам ліцей розташований на вулиці Засумській, 3, і створений через 369 років після заснування міста: кожна цифра ділиться на 3 і більша попередньої рівно на 3 одиниці. Деякі батьки ліцеїстів, не прив'язуючись до нумерології, вбачають у цьому гарний знак – сподіваються на швидке зростання і лідерство навчального закладу.
Анна Крамар для MISTOSUMY.com