Наш сьогоднішній герой інтерв’ю зустрівши якось невідому зелень у ресторані – зацікавився, що ж це таке. У той час про мікрозелень у Сумах ніхто не знав, а на поличках знайти її було майже нереально. Сьогодні ж мікрозелень користується популярністю через свій склад та корисність. У сумських супермаркетах вона представлена у великому асортименті, а у місцевих кафе її додають чи не у кожну страву. Про шлях, заробіток, ідею та мотив створення ферми мікрозелені – читайте далі у матеріалі.
Богдан Коваленко – 37-річний сум’янин, який займається вирощуванням мікрозелені протягом 6 років та співпрацює з великою кількістю супермаркетів та закладами харчування Сум, має свої курси з вирощування та знає, що потрібно для того, щоб купували саме у вас.
Фото Богдана Коваленко
- Перш за все, я б хотіла дізнатися про Ваш шлях загалом. Як же дійшли до фермерства?
- З самого початку ми з дружиною займалися іншим бізнесом – продавали жіночі сумки через свій Інтернет-магазин. У 2012-2014 роках конкуренція в цій сфері в Інтернеті була не значна. А враховуючи, що пропозиції по сумках в нас були ексклюзивні – магазин був популярним. Ми регулярно купляли 300-400 моделей сумок, фотографували їх, обробляли фото, та виставляли на сайт. Виходила пропозиція, яку в інтернеті більше ніде не знайти. Спочатку займались тільки сумками, потім додали дитячий та жіночий одяг. Зареєстрували торгову марку, зробили ще один сайт, почали продавати масштабніше. Якийсь час справи йшли вгору, а потім почалася війна у 2014 році.
- І як же вона вплинула на Ваш бізнес?
- У нас були відкладені кошти у валюті, які ми обміняли, щоб масштабно закупитися дитячим одягом. Однак за декілька місяців долар «підскочив» у вартості й так вийшло, що ми не те що заробили, а навпаки. А до цього ще й додалося те, що в Інтернеті почали розвивати наше направлення великі торгові компанії з якими конкурувати дрібним підприємцям – просто нереально. Дохідність зменшилася і разом з тим мотивація робити щось у цьому напрямку. Тому разом з дружиною прийняли рішення про продаж цього бізнесу. Після цього я певний час займався розробкою та просуванням сайтів, а потім долучився до бізнесу батьків з перевезень людей. Однак бажання мати щось своє залишилася. Тому з 2016 року почав замислюватися про фермерство. Ця сфера була мені цікава, але спочатку мріяв про гектари землі, а вийшло так, що займаюся мікрозеленню. Це більш технологічно, все програмовано, максимальний контроль та швидший результат.
- І що ж стало таким собі каталізатором того, що Ви почали себе пробувати у фермерстві?
- У ресторані якось побачили перший раз мікрозелень і жінка каже: «Було б непогано спробувати виростити самим». І ото так усе почалося. Правду кажуть, що жінка – шия, а чоловік – голова. Вона просто сказала, я зробив і це спрацювало.
- Що Ви зробили найпершим, коли вирішили вирощувати?
- Почав займатися вдома на кухні, дивитися різноманітні відео на YouTube. Але, відверто, інформація була не повна і треба було самому до всього додумуватися. Почав сам вивчати деталі, пробувати, експериментувати, масштабуватися. Побудували перший стелаж, який вміщав 155 лотків ростучої зелені одночасно, полив був річний, з автоматизації тільки світло вмикалося та вимикалось за розкладом. Спочатку роздавали безоплатно друзям та знайомим, брали з собою, коли ходили у гості та на якісь свята. Усі були зацікавлені й запитували, а що ж це таке. Згодом почало працювати сарафанне радіо: друзі друзям, родичі родичам. І буквально за 2 місяці я почав пропонувати свою продукцію мережам супермаркетів. Почали розвивати Інстаграм та зробив Вайбер-канал, який був популярним на той момент.
- А з якими ж складнощами зіткнулися протягом початку роботи фермером?
- Перший – це те, що немає точних інструкцій вирощувань, майже до всього додумуєшся сам. Ти повинен сам це все зрозуміти та дійти до цього. Методом спроб та помилок, яких було свого часу не мало. Другий – це те, що тобі з самого початку не довіряють. Пам’ятаю, що взяли ящики мікрозелені, поїхали з дружиною по закладах харчування, об’їздили мінімум 10 ресторанів, з них 8 – відмовило, а 2 взяли «на пробу». Там, де ресторани використовували мікрозелень – постачальники вже були, а ті ресторани, що не використовували «мікрогрін» сказали, що їм це не актуально. Та я не опустив руки, збільшив асортимент, виростив культури мікрозелені, які дорогі в собівартості та складніші, і головне, яких немає в інших фермерів. Почав пропонувати великий асортимент продукції, який не змогли повторити інші ферми мікрозелені в місті. На 2019 рік в Сумах було 6 чи 7 фермерів, які вирощували мікрозелень. Зараз вирощую один я. Маю один з найбільших асортиментів по мікрогріну в Україні на зараз.
- З якими закладами Ви співпрацюєте на сьогоднішній день? Та що вирощуєте в основному?
- Відверто, точно не скажу, але колись підраховував загальну кількість і вийшло 72 супермаркети та до 40 ресторанів та кав’ярень. Вирощую як прості культури: горох, сонях, редиска зелена, санго, ред корал, чайна роуз, кінза, броколі, кервель, харчовий люпин, люцерна тощо, так і трішки складніші: шисо, щавель «Кровава Мері», Мізуна, базиліки тощо.
- Як для Вас пройшов початок війни?
- Загалом ми працюємо безперервно, однак перервалися саме через вторгнення на 2,5 місяці. Усім було не до мікрозелені, місто в окупації, постійні вибухи та прильоти. Сім’я була в пріоритеті в цей час, було не до роботи. Пам’ятаю, що перед вторгненням зробили постачання в супермаркети, все розвезли й на ранок почалася повномасштабна війна. Тоді був високий сезон по мікрозелені, на фермі тоді залишалось десь 1000 плюс лотків зростаючої мікрозеленні і єдине, що я тоді зробив – вимкнув усю ферму через телефон, щоб не споживалась електроенергія та ферма не привертала уваги. Коли через 2,5 місяці почали запускати ферму мікрозелені – робили генеральне прибирання: викинули усю зелень, повимивали стелажі, приміщення, дезінфікували, зробили посадки й все знову закрутилось. Перший час нічого, окрім магазинів не працювало, тому більше зосередилися на продукції, яку беруть супермаркети. Згодом почали запускатись ресторани, шеф-кухарі почали робити замовлення і ферма знову вийшла на промисловий масштаб.
- А зараз, як у Вас із вимкненням світла? Страждає ферма?
- У нас світло вимикають, як у всіх. Звичайно це впливає на вигляд зелені, бо чим більше світла вона отримує, тим гарніша на вигляд. А люди люблять очима, як ми знаємо.
«Я не боюся конкурентів, бо знаю, що краще вони не зроблять»
- Знаю, що у Вас є курси з вирощування мікрозелені. А чи не страшно навчати потенційних конкурентів?
- Знаєте, ні. Коли тільки починав вже у Сумах було 6 чи 7 людей, які займалися вирощуванням мікрозелені. Один з них вже був в одній з мереж супермаркетів. Я не боюся конкурентів, бо знаю, що краще вони не зроблять. До того ж у мене вибудована клієнтська база, яка мене знає і мені довіряє. Стабільний асортимент, якість та сервіс – запорука успіху.
- А який же Ваш улюблений сорт мікрозелені?
- Як таких улюблених немає, але думаю, що Мізуна та редиски подобаються найбільше за інших, бо я люблю гостреньке.
- Якщо брати поштучно, скільки коштує 1 лоток?
- Ціни коливаються від 45 грн до 85 грн. Найдорожча 1 культура — Перила овочева, вона ж шисо. Дорога, бо насіння дороге, потрібно дуже багато світла й росте дуже повільно. Тобто на неї йде багато ресурсів. Однак останній рік я навіть не підіймав ціни. Якщо у середньому, то це 50 грн за лоток мікрозелені.
- А скільки заклади за 1 раз беруть лотки?
- По-різному, якщо чесно. Від 6 лотків зростаючої до 30+ лоточків. У мене мінімальна ціна на постачання – 250 грн: бо це собівартість, час, нерви та ресурси. А робота заради роботи — це не про розвиток, а про деградацію.
- З якого доходу починали й до якого прийшли?
- Я починав з 25 грн за лоток зростаючої мікрозелені у 2019 році. На самому початку заробіток був близький до нуля. Скільки прямо в місяць заробляв, вже не пам’ятаю, але це важко було назвати доходом. Цей період тривав, на щастя, не довго і я вийшов на більш-менш достойний прибуток. Зараз мікрозелень з кожним роком набирає популярності. Це перспективний бізнес у якому може знайти себе кожен при бажанні. Якщо ви зараз ходите на роботу, де заробляєте умовно 30 000 грн в місяць, то зверніть увагу на бізнес з вирощування мікрозелені.
- З якої культури мікрозелені краще почати?
- Щоб злетіли у цьому бізнесі, ви повинні дивувати своїх потенційних клієнтів. Горохом чи базиліком вже нікого не здивуєш, вони вже по ексклюзиву більш.
- Що найбільше подобається у своїй роботі?
- Те, що я несу користь людям, а собі прибуток. До цього я б ще відніс умови праці, бо вони комфортні. Температура на фермі постійно 22-23, вологість 60%. Плюс постійні знайомства та спілкування з людьми.
- Які у вас плани на майбутнє?
- Зараз побудував теплицю, вирощую у ній помідори. Зразковий варіант: два шари плівки з наддувом, бічні провітрювання тощо. Хочу масштабуватися у тепличний бізнес, але це після війни.
- Щоб Ви хотіли сказати людям, які незнайомі з мікрозеленню?
- Скушуйте її, вона набагато корисніша та смачніша за звичайну зелень. Тому й популярна у закладах харчування.
