Вже четвертий день херсонський волонтер «Дядя Гриша» збирає гроші на ЗСУ в Сумах. Григорій Янченко волонтерить ще з 2014 року. Однак він став більш відомим українцям на початку повномасштабного вторгнення. Тоді Григорій їздив по окупованому росіянами Херсону з українськими прапорами та вмикав гімн. Після деокупації рідного міста волонтер знову допомагає українським військовим. Він їздить Україною та збирає кошти на потреби ЗСУ. Суми стали останнім містом у його першому турі.
У Сумах Дядя Гриша обрав дві локації – з ранку до 14:00 він чекає містян на центральному ринку, а після 14:00 – збирає кошти поблизу ТРЦ «Мануфактура».
Журналісти MistoSumy дізналися у Григорія Янченко, що він думає про Суми, як оцінює доступність міста та що планує після завершення туру Україною.
—Як Вам Суми та сумʼяни?
— Кожне місто – це своєрідне місто і воно неповторне і порівняти його неможливо. Дуже приємно бачити сумчан. Жителі Сум з задоволенням мене зустрічають, обіймають. Це мене дуже підтримує і, якщо буде можливість, я ще раз приїду в Суми. Дуже багато знайомих зустрічаю, серед них є переселенці з Херсонщини, але їх тут небагато, адже і цей регіон ворог часто обстрілює.
— Як оцінюєте доступність у Сумах?
— Доступність – це всеукраїнська проблема. Бо людям на колісних кріслах, а також жінкам з візками приходиться дійсно нелегко. Проблема у тому, що пандусів в українських містах геть зовсім немає, а якщо й є, то вони просто так з однієї сторони спускаєшся, а на іншу – вже дістатися не можеш, бо там пандуса немає. Бувши в містах Закарпаття, Прикарпаття, які знаходяться ближче до західного кордону, там уже якщо відкривають якийсь магазин, або аптеку або інший заклад, то вони стараються робити рівень підлоги в магазині й на тротуарі в одному рівні, щоб людина могла спокійно заїхати без пандусів. Чому? Тому що у нас пандуси роблять «для галочки» і він може бути під нахилом 45-40 градусів. На такий пандус «візочник» не може заїхати, бо це неможливо – такої сили в руках немає. Про доступність треба думати й місцевій владі, і забудовникам, особливо зараз: при цій війні дуже багато військових з фронту повертатимуться з інвалідністю. Не знаю, як на це дивиться мерія, забудовники та архітектори, але все ж потрібно думати про дорожні покриття і тротуари, і прибудинкову інфраструктуру. Тому побажання таке: щоб сумська мерія, архітектурний відділ враховували це і місто було облаштоване для пересування маломобільних груп населення.
— Суми – останнє місто у Вашому турі? Що плануєте робити після?
— У моєму турі Суми - це останнє місто. Повністю я проїхав всі українські міста, окрім Хмельницького. Можливо, вже через тиждень я почну друге коло, тобто другий тур. Бо якщо ти знаходишся в одному місті - завжди перший місяць виходить зібрати досить добре, а потім збір починає падати. Не знаю, що на це діє . Тому я вирішив по тижню в кожному місті зупинятися і це десь виходить, наступне коло в мене буде через пів року після початку першого кола. Це я так розумію, що не набридає людям і мені приємно зустрічатися з колишніми знайомими.
— З якого міста плануєте розпочати другий тур?
— Я планую почати, як і в першому, з Дніпра, а далі Кременчук, Полтава, Черкаси і вся Україна, яка стала моїм домом. Адже тиждень я живу в одному місті, потім в іншому. Мої мандри тривають вже сім місяців і домом моїм стала вся Україна.
— Чи встигаєте під час поїздок дізнаватися щось нове про українські міста?
— Зараз я людина, яка накопичує в собі всього того, що не встиг дізнатися у минулому. Тож, я відвідую історичні місця в різних регіонах, дізнаюся нове. Мені дуже подобаються західні регіони. Закарпаття, Буковина, Галичина, Волинь – там ще багато тисячоліть назад розуміли, хто такий кацап. Вони розуміли, що кацапи – це вороги назавжди. Адже вже десь пʼять століть йде ця війна між московією й Україною. І завжди московія не може пережити того, що Україна добивається своєї свободи та на даний час добивається приєднання до Європейської спільноти.
— Що побажаєте жителям міста Суми?
— Сумчанам я побажаю тільки одного – нашої Перемоги, а вже потім - все інше. Я сподіваюся на те, що якщо буде Перемога – буде й краще життя.
У Сумах Дядя Гриша буде ще 2 дні – 24 та 25 серпня. Тож сумʼяни мають змогу допомогти ЗСУ та познайомитися з волонтером-легендою особисто.
