Назви штамів пройшли еволюцію від назв за географічним положенням до назв за їх мутацію. Якісь з них мають назву через їх «агресивність», а деякі через те, що вони мають у своїй структурі. Навіть після появи нового штаму – попередні не зникають, а мутують, створюючи нову загрозу захворювання. Скільки ж загалом людей на Сумщині хворіло за 4,5 роки COVID-19, які існують групи ризику та як же між собою різняться штами – далі у нашому матеріалі.
Журналісти MISTOSUMY.com зв’язалися з в.о. генерального директора Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб Іриною Купрієнко, щоб дізнатися про захворюваність на коронавірус, вразливі групи населення, значення штамів та скільки ж померло за роки хвороби.
Фото Наталії Біловол, журналістки MISTOSUMY.com
COVID-19 з’являється внаслідок захворювання людиною на вірус SARS-CoV–2, а він, у свою чергу, постійно мутує. За останні роки ми дізналися про багато його різновидів: Альфа, Дельта, Омікрон, Кракен та Флірт. Але, чому вони мають такі назви? Мінздоров'я України пояснює.
- У вірусу SARS-CoV-2 є варіанти. Варіанти вірусу розрізняють за кількістю та місцем мутацій у білку шипа (зубцях «корони»), за допомогою якого він прикріплюється до клітин людського організму, - коментує Ірина.
Історія штамів коронавірусу
Розпочалося усе з двох перших виявлених штамів коронавірусу SARS-CoV-2 – А і В у Китаї. Однак вірус активно мутував та породжував нові варіанти проявів. Для того, щоб відстежувати «еволюцію» Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) розробила систему нумерації. До початкових літер А і В додавали цифри, які відображали подальші зміни у генетичному коді вірусу. Наприклад, А.1, В.2.27 тощо.
Система найменування дозволяла фахівцям чітко відстежувати еволюцію вірусу та визначати його походження від того чи іншого підвиду. Проте для широкого загалу, пересічним читачам, подібна нумерація була складною у розумінні. Саме тоді почали вигадувати спрощені назви штамів. Так з’явилися назви «британській» та «південноафриканський» - за регіоном першого виявлення.
Однак і тут на вчених чекала невдача. Використання географічних назв для позначення штамів мало свої негативні наслідки. Через такі найменування до людей певних регіонів (безпосередньо тих, які мали відношення до назв штамів) могли «прикріпити» негативну мітку. Оскільки вірус помилково асоціювався з Китаєм та називався «китайським вірусом» – активно почала проявлятися дискримінація до іноземців.
Саме через ненависть та антиазіатський расизм (расова дискримінація людей з азійською зовнішністю) у березні 2021 року в Атланті сталася масова стрілянина, де загинуло вісім азійців. Після цього випадку президент США Джо Байден підписав закон про запобігання злочинам на ґрунті ненависті, пов'язаним із COVID-19.
Оновлення системи неймінгу
У 2021 році ВООЗ переглянула систему найменування штамів COVID-19. Задля легшого сприйняття людьми назв, найнебезпечніші почали позначати літерами грецького алфавіту.
Звідси й пішли назви Альфа, Бета, Гамма і Дельта. Окремі літери довелося відкинути, наприклад:
- ті, що могли спричинити плутанину — наприклад, Nu (англійською звучить як «новий»);
- букви, які чутливі для певних частин світу – Хі (суголосне з прізвищем голови Китаю Сі Цзіньпіна.
Система назв нових варіантів коронавірусу дала збій із появою штаму Омікрон. Він об’єднав у собі безліч мутацій, які легко передавалися від людини до людини, швидко змінювалися й обходили імунітет. Одним із таких підваріантів був XBB.1.5, який також належав до сімейства Омікрон. Штам Омікрон у результаті назвали у честь міфічного морського монстра зі скандинавських легенд, який прославився своєю агресивністю – «Кракен».
Еволюція вірусу SARS-CoV-2 до появи варіанту «Омікрон» виглядала так:
- «Дикий» (L) — уперше зафіксовано в Китаї в грудні 2019 року;
- «Альфа» (B.1.1.7) — уперше виявили у Великій Британії в грудні 2020 року;
- «Бета» (B.1.351) — уперше зафіксовано в Південно-Африканській Республіці в грудні 2020 року;
- «Гама» (P.1) — уперше знайдений у Бразилії в січні 2021 року;
- «Дельта» (B.1.617) — уперше виявлений в Індії у квітні 2021 року.
- «Омікрон» (B.1.1.529) – листопад 2021 року
- «Гама» практично не зустрічався в нашій області. Решта варіантів викликали хвилі захворюваності через деякий проміжок часу від їх появи в Україні, - розповідає Ірина.
Передостанньою неофіційною назвою стала «Пірола» (BA.2.86). Вона походить від астероїда з поєднанням двох літер грецького алфавіту «Пі» та «Ро». Підваріант отримав таку назву через близько 30 кількості мутацій.
Поява назви «FLiRT»
Назву вигадав доктор філософії, професор еволюційної біології з Університету Гвельфа в Онтаріо, Т. Раян Грегорі. «FLiRT» - це абревіатура, яка стосується мутацій у шиповому білку вірусу, який відіграє ключову роль у процесі зараження клітин людського організму.
Штам «FLiRT» науковою мовою — це F456L, V1104L і R346T. Або:
- фенілаланін (F);
- лейцин (L);
- аргінін (R);
- треонін (T).
Мутації «FLiRT» роблять вірус стійкішим до нашого імунітету. Тому, при найменших симптомах хвороби, Ірина радить звернутися до лікаря.
Захворюваність на Сумщині на COVID-19
Від початку епідемії у Сумській області зареєстровано майже 230 тис. випадків COVID-19:
- 2020 – 41 093 хворих
- 2021 – 90 113 хворих
- 2022 – 79 279 хворих
- 2023 – 14 290 хворих
- з початку 2024 – 4 586 хворих
За статистикою від центру захворюваності за 4,5 роки померло усього 3 541 особи, які хворіли на коронавірус. Найбільше смертей у 2021 році з показником 2 316 осіб, найменше за I півріччя 2024 – 13. Однак у 2020 та 2022 кількість майже однакова – до 600 смертей (у 2020 – 573 загинуло від хвороби, а у 2022 – 553).
Нові штами – це зникнення старих?
Як розповідає Ірина, жодними лабораторними методами не можна відрізнити, який варіант вірусу викликав хворобу в минулому. Можна лише припускати, що якщо людина захворіла у момент розповсюдження варіанту вірусу Дельта, наприклад, то у неї саме він. Проте навіть після появи нового штаму – старі, які мутували, не зникають, тому не можна стверджувати на 100%, що ви захворіли саме на новий варіант вірусу.
- Точно визначити варіант вірусу, що спричинив хворобу, можливо лише шляхом лабораторного аналізу біологічних зразків, взятих безпосередньо у хворого під час хвороби. Україна має обмежені можливості, щоб визначити збудник хвороби. У Сумській області доступно лише 10-20 досліджень на місяць, а хворих може бути сотні й тисячі, - розповідає директорка.
І все ж таки, навіть ці дослідження не є діагностичними, а скоріше виконуються для епідеміологічного нагляду.
Між спалахами захворювання зазвичай циркулює велика кількість варіантів вірусу. Іноді цей стан називають «суп з субваріантів». Він постійно змінюється, деякі варіанти набувають нових властивостей, таких як здатність обходити імунну систему або ефективніше проникати в клітини організму. Саме вони отримують так звану еволюційну перевагу й починають швидко поширюватися серед населення.
Коли варіант коронавірусу набуває переваги над іншими – він починає швидко поширюватися, викликаючи нову хвилю захворювань. А люди, які перехворіли на нього набувають імунітет до нього та попередніх штамів. Віруси, які не можуть адаптуватися – зникають, однак Омікрон постійно мутує, створюючи нові варіанти. Саме через це ми більше не зустрічаємо попередні штами, такі як Альфа чи Дельта, оскільки вони не змогли конкурувати з новішими, більш адаптованими варіантами.
Групи ризику захворюваності на коронавірус
Протягом усієї епідемії групи ризику захворюваності на корона вірус залишились незмінними. Це люди старші за 60-65 років, люди з імунодефіцитами, з хронічними захворюваннями (серцево-судинні, онкологічні, захворювання легень, нирок, цукровий діабет), з ожирінням, вагітні, медичні працівники, особи які працюють та перебувають у закритих колективах (будинки для літніх людей, наприклад).
Симптоми кожного варіанту однакові: головний біль, кашель, нежить, біль у горлі, лихоманка, втома, важке дихання, біль у грудях. Під час хвиль, спричинених різними варіантами відрізнялась лише вираженість окремих симптомів та загальна тяжкість захворювання. Проте за цими ознаками неможливо визначити, яким варіантом була інфікована людина.
- Єдиними симптомами, що зазнали суттєвих змін – це втрата нюху та смаку. Вони зустрічались практично у всіх хворих, що були інфіковані первинним варіантом і вже практично не були характерними для Дельти й тим більш для Омікрону, - розповідає Ірина.
Чи дієва вакцинація від грипу проти COVID-19?
Вакцинація від грипу не захищає від COVID-19. Ці захворювання викликаються абсолютно різними вірусами. Від COVID-19 захищає вакцина, що містить білок, генетичний матеріал або цілий вірус SARS-CoV-2. На сьогодні в Україні є достатньо вакцини Comirnaty від Pfizer, що захищає організм від тяжкого перебігу коронавірусної інфекції.
