Подружжя Тараніних із Чупахівки Охтирського району передає смачні домашні справи та продукти для військових.
Починаючи з 2022 року незмінно щотижня 67 річна пенсіонерка Олена Тараніна разом зі своїм чоловіком 71 річним Сергієм Тараніним передають зі свого особистого селянського господарства Збройним Силам України домашню випічку, консервацію, козацький куліш, борщі, бульйони, салати, тушковане м'ясо, сало, курячі яйця, свіжі овочі та фрукти.
Наші журналісти взяли інтерв'ю у господині з Чупахівки Олени Тараніної.
— Чия це була ідея готувати та передавати на фронт нашим хлопцям продукти зі свого особистого господарства?
— Коли розпочалося вторгнення Росії до нашої країни, наш син пішов на фронт захищати державу. І я задумалась над питанням : а як ми, батьки воїна, звичайні сільські люди, можемо допомогти державі у цей скрутний час. Та й кажу своєму чоловікові : "А давай ми будемо готувати для наших військових смачні домашні пиріжки, варити борщ, куліш, компот, передамо і свіжі овочі та фрукти, які влітку виростимо на городі ?". Чоловік одразу погодився і додав : "Можна ще і курячими яйцями допомогти нашим хлопцям. Та й консервацією, якщо Бог дасть здоров'я її закрити".
Так ми дійшли спільного висновку, що будемо допомагати воїнам ЗСУ різноманітними харчовими продуктами, які є у нашому господарстві.
— Це було виважене рішення родини?
— Так, ми поговорили, і одразу стали до роботи. У моїй голові ідей, що саме приготувати нашим хлопцям, які захищають Україну, було багато.
У першу чергу хотілося, щоб мої страви для військових були гарячі й смачні. Я приготувала борщ, зварила компот, напекла пиріжків з капустою та яблуками, і ми зробили нашу першу передачу домашніх родинних страв українським воїнам. Це було в далекому 2022 році.
— Чи продовжуєте ви свою справу сьогодні?
— Хлопці з фронту передали нам подяку, сказали, що їм сподобались наші страви. І нас з чоловіком це надихнуло продовжити цю справу. Так, з 2022 року і по нинішній час ми щотижня передаємо на фронт військовим козацький куліш, борщ, бульйони, компоти, різні салати, тушковане м'ясо, сало, курячі яйця, консервацію, домашню випічку, свіжі овочі та фрукти.
— На приготування страв йде дуже багато часу. Вам хтось допомагає?
— Поки справляємось удвох з чоловіком. Зараз на пенсії, маємо свій город та тримаємо невелике господарство. Вважаю, що поки мені Бог дає здоров'я, то треба працювати не покладаючи рук та не чекаючи допомоги.
Так, доводиться вставати о 5-й годині ранку, щоб все встигнути зробити. Але потім, вже ближче до вечора, як напечу пиріжків, приготую якусь смачну домашню страву для наших хлопців, то душа радіє, що я день прожила не дарма.
— Що дає вам сили на приготування такої великої кількості їжі для наших воїнів?
— Думаю, що ми українці, сильна нація. Наша сила — у щоденній праці.
Я змалку привчена до важкої роботи. Але намагаюся у свою роботу (якою б тяжкою вона не була) вкладати душу. Пиріжки печу завжди з душею, борщ за своїм власним рецептом теж готую з гарним настроєм. Тому і смачно виходить, передають подяки військові з фронту. І мені легше становиться, що я недарма живу на землі. Це і дає мені сили.
Оксана Кир'ян