Погляди, сповнені надії, пробиваються крізь залізні прути вольєрів. Очі, які бачать в тобі вірного друга, зустрічаються з кожного куточка притулку для тварин. Кожен вихованець сюди прибув за різних обставин, однак усі вони обʼєднані болем. Болем зради, війни, байдужості.
Журналісти MISTOSUMY відвідали притулок, аби розповісти історії хвостиків, які шукають нову домівку. ГО «Сумське товариство захисту тварин» нараховує понад 500 тварин. Від початку війна цифра безпритульних собак зросла втричі. Багато вихованців – вимушені «переселенці», яких врятували з-під обстрілів волонтери, інших – зрадили ті, хто колись прихистив. Доля цих собак різна, але всі вони опинилися в одному місці й всі чекають на вірного друга, який подарує їм відчуття безпеки, потрібності та радості.
Їх знайшли на загиблій мамі
Особливо важко у притулку пройти повз вольєри зі щенятами. Під звуки биття хвостиків по обшивці та дружній писк нелегко піти далі, не забравши когось із малих. Цих цуценят врятували військові, їх привезли до притулку з прикордоння Сумщини. Їхня мама загинула від рук місцевих мешканців, а малюки, тремтячи від холоду, притискалися до її бездиханного тіла. Тепер вони чекають на своїх нових господарів, які подарують їм тепло та турботу.
Толя і Пашка – брати-нерозлучники з Донеччини
Толя і Пашка вже понад рік у притулку. Це два брати, яких волонтери вивезли із селища Шахти, що на Донеччині. Вони завжди тримаються разом попри усі випробовування. Адже загроза для життя собак була як від обстрілів, так і від директора підприємства, на території якого вони жили.Він обіцяв лишити тварин життя, якщо їх не прилаштують. Дружні та контактні хвостики шукають люблячу родину, але за умови, що Толя та Пашка будуть разом, бо розставання ці песики-нерозлучники не витримають.
Рудик, який чекає
Є в притулку й ті, кого розлучила війна зі своєю родиною. Таку історію має Рудик із прикордонної Басівки, що на Сумщині. До повномасштабного вторгнення пес жив у дбайливій родині, проте постійні обстріли змусили його господарів виїхати. Вони не могли забрати з собою улюбленця, тож залишили його на сусідів та час від часу й самі навідувалися попри небезпеку. Рудик же важко переживав евакуацію своєї родини, проте продовжував робити свою справу – охороняти рідний двір та чекати на своїх господарів. Не витримавши таких страждань, родина звернулася до "Сумського товариства захисту тварин", які надали йому прихисток. Тепер господарі навідують його тут, але поки що не мають можливості забрати з собою. Та надія на возз’єднання зі своєю родиною не полишає Рудика – він стійко чекає на своїх господарів, які його не покинули.
Герой, який вижив
Війна розлучила зі своїм господарем Карла. Його знайшли небайдужі сумʼяни на Баранівці взимку цьогоріч у численних ранах. Від безсилля закривавлений пес не міг підвестися. Тож його швидко доставили до ветлікарні. Виявилося, що домашнього пса поранили інші собаки. Згодом стало відомо, що власник Карла на війні. За яких обставин спокійний та вихований пес опинився на вулиці не відомо. Проте пухнастик вже пройшов лікування та реабілітацію і його серце відкрите для вірного друга.
Хвостатий свідок трагедії затопленої ГЕС
Чекає на свого господаря і Херсон – пес, якого врятували волонтери із затопленої внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС Херсонщини. Усвідомлення, що собака пережив жахливі події та був на межі життя і смерті приходить хіба що, коли читаєш на табличці його імʼя. За радісною собачою «посмішкою» та привітним вилянням хвостика насправді ж стоїть і запах води, який довго ще не зникав з шерсті, і карабін, з якого ймовірно його спустили люди, аби він врятувався.
Мрія із Суджі
Ця вівчарка сама знайшла свій порятунок, прибившись до військових у Суджі. Вона була худа та знесилена. Тож, військові вирішили евакуювати Мрію до притулку власними силами. Улюбленицю вилікували від серйозної паразитарної хвороби й тепер вона готова до нових знайомств. Вона вже ладнає з сусідом по вольєру та щодня чекає на волонтерів, аби побавитися та подарувати свою любов.
Як допомогти песикам?
Притулок завжди потребує допомоги небайдужих. Перше, чим можна допомогти – це забрати тваринку та подарувати їй нове щасливе життя. Однак волонтери дуже відповідально ставляться до підбору нового господаря. Тож, будьте готові пройти невеличкий кастинг на роль люблячого господаря.
Допомогти собачкам можна й фінансово. Взимку вони потребують утеплення: це може бути тепла тканина, яка послугує їм устілкою та врятує від холоду. Також тваринам постійно необхідна їжа, ліки та вакцини. Тож, притулку можна допомогти фінансово за реквізитами:
- Найменування організації: ГО СУМСЬКЕ ТОВАРИСТВО ЗАХИСТУ ТВАРИН
- Код отримувача:37052316 Назва банку СУМСЬКА ФIЛIЯ АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
- Рахунок отримувача UA083375460000026002060496997, або ж дізнатися особисто, які потреби нагальні та завітати особисто до притулку з необхідним.
«Сумське товариство захисту тварин» постійно потребує рук, тож можна допомогти й фізично. Вигул тварин, прибирання території, будівництво вольєрів та будок – це лише мала частина того, що можна зробити корисного для песиків.
Причина збільшення чисельності безпритульних тварин – це непроведення стерилізації. Волонтери часто допомагають з цим і проводять її безоплатно. Адже щороку кількість собак, які опинилися на вулиці, зростає. А отже й ризик, що новий песик з не менш трагічною долею опиниться у притулку досить великий. Тож, найменше, що може зробити людина – це бути небайдужою та стерилізувати власну тваринку або донатити на проведення такої операції для безпритульних.
