Розпочався новий політичний і діловий сезон 2025 року. Але на його початку варто пригадати основні події, які трапилися у минулому році. Як і всі роки повномасштабної війни, він був трагічним і важким, проте Суми і область жили не тільки війною.
Удари по Сумам: все більше трагедій
Росіяни відновили ракетно-бомбово-дронові удари по Сумам у липні 2023 року і з того часу їх кількість зростала. Особливо вона зросла у березні 2024 року, з початком рейду на Курщину Російського добровольчого корпусу (РДК), що воює на боці України. Ще інтенсивнішими вони стали після початку наступу ЗСУ у Курській області Росії у серпні. Найбільш трагічними і масштабними за кількістю жертв стали удари 28 вересня по лікарні Св. Пантелеймона (загинуло 10 чоловік) та 17 листопада по 12-му мікрорайону (загинуло 12 чоловік, поранено 112). Постійно прилітало у район Баранівки і проспекту Свободи. У результаті удару вночі 18 вересня у місті на майже добу настав блекаут: не було ні електроенергії, ні води.
Наймасштабнішим ударом року стало ураження одного із великих підприємств у районі проспекту Перемоги. Пожежа там тривала більше доби, а сум’ян просили закривати вікна через небезпеку диму із продуктами горіння хімічних речовин. Одною із прикмет міста у 2024 році стала поява мобільних укриттів: спочатку від благодійників, потім – придбаних за бюджетні кошти
Трагедія прикордоння
Росіяни обстрілювали прикордоння Сумщини і Сумського району зокрема ще з травня 2022 року. Проте з початком 2024 року вони стали нарощувати удари по прикордонним населеним пунктам. Уперше з початку повномасштабної війни агресор став бити по ним КАБами та FPV-дронами. Найбільш інтенсивними ці удари стали у березні, багато жителів прикордонних сіл на той час змушені були стихійно евакуюватися. У 2024 році також постійними і системними стали вогневі удари агресора по районним центрам області, нинішнім і колишнім.
У Сумському районі найбільше діставалося Білопіллю, Миропіллю і Краснопіллю, по області ракетами і дронами переважно били по Великій Писарівці, Шостці, Глухову і Конотопу. Так, за ніч і ранок тільки однієї доби 31 грудня 2024 року по Шостці прилетіло 13 російських ракет.
За даними Сумської ОВА, на початок грудня 2024 року з 38 населених пунктів області евакуювали усіх жителів, вони стали безлюдними. Частина із них перебралася у Суми. Загальна кількість евакуйованих із прикордоння по області на початок листопада становила понад 38,5 тисяч громадян.
Наступ на Суми і Курська операція
Ще на початку весни минулого року було оприлюднено деякі деталі запланованого наступу російських військ у Харківській і Сумській області. Тоді ж російські пропагандисти заговорили про те, що жителі Сумщини ставляться до Росії погано, тож із прикордоння варто зробити «санітарну» випалену зону, а Суми варто захопити. Наступ на Харків розпочався 10 травня і у разі його успіху росіяни мали атакувати Сумщини. Однак наступ на Харківщині виявився невдалим, але від ідеї атакувати Сумщину російські генерали не відмовились, відтермінувавши наступ на пізніші строки. Про це говорив главком Олександр Сирський у листопаді 2014 року. (https://www.facebook.com/share/p/15wnB27Yx5/). Остаточно цей план поховала Курська операція Сил оборони, що раптово почалася 6 серпня.
Екологічна катастрофа на Десні і Сеймі
Екологічна катастрофа сталася 26 серпня 2024 року в результаті забруднення річки Сейм, яке почалося із Курської області РФ. Джерелом забруднення став Тьоткінський цукровий завод, з якого до води потрапило більше 5 тисяч тон продуктів переробки патоки. Українські екологи впевнені, що спуск відходів відбувся навмисне. Це спричинило значне забруднення води у річках Сейм і Десна, що протікають Сумщиною. Було заборонено користування водою і купання, відбувся мор риби і раків. Тільки в період з 26 серпня по 28 вересня було зібрано близько 30 тон мертвої риби. Екологічні збитки у результаті катастрофи склали 350 мільйонів гривень.
Остаточне зміщення Лисенко і владна «шарада»
Депутати міськради відсторонили міського голову Сум Олександра Лисенко від виконання обов’язків ще 6 жовтня 2023 року. Це трапилося після звинувачень НАБУ у нібито співучасті у отриманні хабаря від директора однієї із компаній, яка вивозить сміття із Сум. Виконуючим обов’язки керівника Сум після цього стала керуюча справами виконкому Юлія Павлик. Це трапилось бо секретаря міськради Олега Рєзніка, який мав зайняти цю посаду по закону, чомусь не змогли відкомандирувати із військової частини, у якій він служить. Однак ця ситуація не задовольнила опозицію колишньому меру. Тож 31 січня 2024 року на сесії міськради депутати із другої спроби проголосували за висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови Олександра Лисенка. Вдруге рішення із голосу вніс голова фракції ЄС Вадим Акпєров. Олександр Лисенко заявив, що рішення прийнято із порушенням регламенту і подав позов у суд на його скасування. Проте через затягування початку процесу у 2024 році справу так і не розглянули по суті. Керувати містом після 31 січня став обраний секретарем міськради представник партії «Слуга народу» Артем Кобзар (водночас Олега Резніка так і не звільнили із посади секретаря).
Артюх залишився, Федорченка пішли
Протягом року декілька разів поширювалась нібито інсайдерська інформація про неминуче звільнення голови Сумської обласної військової адміністрації Володимира Артюха. Анонімні телеграм-канали запевняли, що указ про його звільнення нібито вже лежить на столі президента. Проте «інсайди» виявились чутками – Володимир Артюх зберіг свою посаду. Проте його заступниця Олена Бойко у 2024 році все ж звільнилася – офіційно через сімейні обставини. Раніше пішла із посади ще одна його заступниця Марія Зонова.
А ось голові облради Віктору Федорченку повезло менше. У результаті протистояння між різними групами в обласній організації партії «Слуга народу» його намагалися звільнити з посади ще у 2023 році. Проте тоді він встояв. А ось на сесії облради 2 жовтня все ж назбиралася більшість голосів депутатів за його відставку. «Ви стомилися від мене, а я від вас», - сказав на прощання Віктор Федорченко. Новий головою облради став маловідомий до цього депутат від «Слуги народу» Олексій Романько.
Владні перестановки
Олексій Дрозденко був раптово звільнений президентом із посади начальника Сумської міської військової адміністрації 25 листопада. Жодних пояснень цього кроку громадськість не отримала. Можливо, причиною стали конфлікти керівника МВА із міською владою через бюджет міста, які іноді потрапляли у публічний простір. Новим керівником МВА став Сергій Кривошеєнко, який був заступником Дрозденка із 2023 року.
У кінці року раптово пішов із посади голова Сумської райради від « Слуги народу» Геннадій Дем’яненко. Виявилося, що це владна рокіровка - він був призначений заступником Сергія Кривошеєнка.
Новий голова облполіції
У минулому році відбулася заміна керівника Головного управління Нацполіції у Сумській області. Ним став полковник Олег Кашперук. Його можна віднести до старих кадрів, які починали службу у міліції ще у на початку 90-х років. Попереднього керівника ГУНП області Олександра Токаря перевели на Харківщину.
Справи корупційні
Найбільш гучним корупційним скандалом на Сумщині стало липневе затримання НАБУ народного депутата від «Слуги народу» по виборчому округу №162 Михайла Задорожного. Йому пред’явили звинувачення у вимаганні відкату у 3,4 мільйона гривень від голови Чупахівської громади за сприяння виділенню коштів на будівництво водогону. Після цього Задорожний вийшов на волю під заставу, і заперечив усі звинувачення. Його виключили із партії, слідство триває. У кінці року у цій справі пред’явили звинувачення колишньому т.в.о. заступника керівника Департаменту карного розшуку обласного ГУНП, екс-очільнику Управління стратегічних розслідувань у Сумській області.
У Сумах найбільш відомим корупційним скандалом стало затримання депутатів облради Володимира Поцелуєва та Магомеда Галаєва у звинуваченні у наданні хабара у 100 тисяч доларів начальнику Сумської МВА Олексію Дрозденку. Фігуранти нібито хотіли сприяння у об’єднанні лікарні Св. Пантелеймона із лікарнею №5 під керівництвом Поцелуєва. Обидва фігуранта швидко вийшли на волю під заставу, а суд по справі розпочався у листопаді.
Досить гучною також була корупційна справа із посадовцями комунального підприємства облради «Сумиоблагроліс». Ще 15 березня 2024 року працівники ДБР у взаємодії з СБУ повідомили про підозру семи керівникам агролісгоспів Сумщини та колишньому заступнику генерального директора підприємства. Прізвище його правоохоронці не повідомили, проте відомо, що це Віктор Шелудяков. Їх звинуватили у продажі деревини не через товарні біржі, а напряму шляхом укладення договорів із певними підприємцями за цінами нижче ринкових. Така торгівля завдала державі збитків майже на 11 мільйонів гривен. Під час обшуків у підозрюваних знайшли готівки на майже 3,5 мільйонів гривен. На диво, справа була досить оперативно розслідувана і у грудні вже потрапила до суду.
Націоналізація СНВО і приватизація «Сумихімпрому»
Про бажання націоналізувати «Сумське науково-виробничого об’єднання- Інжинірінг», «Насосенергомаш» та інші активи сім’ї Лукьяненків Мінюст заявив ще 7 листопада 2023 року. Підстава: Володимир Лукьяненко-батько та його син Володимир, а також російський бізнесмен Герман Цой, є основними співвласниками російської «Групи ГМС», яка частково працює на військову промисловість Росії. В Мінюсті також зазначали, що Лук’яненко-старший організовував обхід санкцій та намагався через компанії-прокладки поставляти обладнання до Росії. Справу розглядав Вищий антикорупційний суд України, врешті 29 жовтня було винесено рішення про націоналізацію. Суд націоналізував «Сумське НВО» та інші активи Лук'яненків, у тому числі і 50% акцій ТОВ «Кусум фарм». Згідно закону, після цього всі частки і пакети акцій Лукьяненків перейшли в управління державного агентства АРМА і з часом мають бути продані з аукціону. Чи означає це остаточний кінець існування СНВО – покаже 2025 рік.
Під кінець року уряд врешті визначився із приватизацією ПАТ «Сумихімпром». Комісія Фонду держмайна визначила стартову ціну державного пакета акцій 99,9952% статутного капіталу підприємства, а також умови приватизації. Ціна виявилася доволі низькою -1,158 мільярда гривень. Останні два десятиліття ПАТ «Сумихімпром» контролював олігарх Дмитро Фірташ. Чи дорівнюватиме приватизація підприємства втраті його впливу - теж покаже 2025 рік.
Маршрутки по 15
У Сумах довгий час тільки лінивий не говорив, що лобіювання інтересів приватних перевізників нібито пов’язано із колишнім мером Олександром Лисенко. Однак це виявилося міфом – Лисенко пішов, а перевізники продовжили успішно лобіювати свої інтереси. Ще влітку 2024 року начальник Сумської МВА Олексій Дрозденко заявив про намір підвищити ціни на проїзд у маршрутках з 10 до 15 гривен за поїздку. Однак тоді цим намірам завадив голова обласної ВА Володимир Артюх. Проте перевізники виявилися сильнішими - 25 жовтня було оприлюднено рішення про підвищення вартості проїзду, яке вступило в силу 2 листопада. Це рішення було підсолоджене підписанням меморандуму між міськрадою, МВА та Асоціацією сумських перевізників. У ньому перевізники брали на себе низку зобов’язань щодо покращення сервісу в обмін на підвищення ціни за поїздку. Контролювати це мала спеціально створена комісія. Однак два місяці (не)виконання меморандуму продемонстрували, що сервіс залишився таким же поганим, як і до підвищення ціни.
Перша підземна школа і містечко для переселенців
Більшість учнів на Сумщині із лютого 2022 року навчаються он-лайн через важку безпекову ситуацію. Підземна школа частково дає можливість повернутися до оф-лайн навчання. В кінці року в одній із громад Охтирського району завершили будівництво першої підземної школи в області. Вона обійшлася державному і міському бюджету у 32 мільйони гривен.
Також у минулому році вперше на Сумщині збудували містечко для переселенців із 10 модульних будинків, розраховане на 70 чоловік. Кошти на це дало управління у справах біженців ООН. Локацію містечка в ОВА не розкривають.
Євлогій і його «зарічні» заступники
У лютому 2024 р. СБУ пред’явила підозру митрополиту Сумському і Охтирському УПЦ МП Євлогію в порушенні рівноправності громадян через їх релігійні переконання та розпалюванні релігійної ворожнечі. Однак ухвалою Зарічного райсуду м. Суми від 10 травня кримінальне провадження було раптово закрито.
Прокуратура категорично не погодилась з таким рішенням і оскаржила його в суді апеляційної інстанції. Було призначено новий розгляд у Зарічному суді іншим складом суду. Розгляд справи почали у серпні, але суддя, після початку розгляду майже відразу пішла у декретну відпустку. Тому у лютому 2025 року справу будуть розглядати спочатку вже у третій раз.
Новий статут міста і «сум’яни»
Міськрада Сум прийняла новий статут міста 30 жовтня. Суттєвих змін у порівняні із попередньою редакцією він не зазнав, хіба що було закріплено статус добровольчих формувань громади. Але зміна у статуті катайконіму жителів міста із русифікованого «сумчани» на питомо українське «сум’яни» привела до гарячих і безкомпромісних дискусій між жителями міста. Цю дискусію підхопили проросійські групи і видання. З’явилася навіть відповідна петиція у підтримку русифікованої назви. Депутати міськради під час обговорення статуту також не наважились відійти від радянизованої дати Дня міста, залишивши її старою.
Перемога Артема Котенка на дитячому Євробаченні
У минулому році Україну на Дитячому Євробаченні представляв 12-річний охтирчанин Артем Котенко. У листопаді йому вдалося вибороти у конкурсі бронзове третє місце із піснею HEAR ME NOW. Слова і музику до неї написала відома українська співачка Світлана Тарабарова. Про перемогу Артема багато говорили в області.
