У селі Великий Вистороп на Сумщині понад десять років виступає жіночий фольклорний ансамбль «Висторопські бабусі».
Колектив заснувала місцева жителька Валентина Коробейник у 2012 році. Відтоді учасниці записують старовинні пісні, виконують їх акапельно та досліджують гастрономічні традиції регіону.
Як спів об’єднав бабусь із Висторопа
Село Великий Вистороп розташоване за 30 кілометрів від Лебедина і за 20 – від Сум. Нині тут мешкає близько 300 людей. У 2012 році в цьому селі народився фольклорний ансамбль, який нині знають далеко за межами району.
Ідея створити колектив виникла у Валентини Коробейник, місцевої жительки, яка тоді керувала церковним хором. У селі було чимало талановитих жінок старшого віку, і Валентина вирішила об’єднати їх у самобутній ансамбль.
«Мені хотілося зберегти українські традиції. Назва мала бути незвичайною, але водночас прив’язаною до нашого села. Так з’явилися “Висторопські бабусі”. Вона мені одразу запала в душу», – згадує засновниця.
До першого складу увійшли п’ятеро найстарших жительок села, які вже тоді співали в церковному хорі. Наймолодшій з них було 50 років, а найстаршій – 75.
Жодної пісні двічі
Після створення ансамблю учасниці почали збирати фольклор не лише на Сумщині, а й в інших регіонах України. Вони знаходять давні пісні, які співали ще їхні предки, записують, вивчають і виконують на сцені. Кожен твір звучить лише один раз.
«Жодне свято у селі не обходиться без нас, – розповідає Валентина Коробейник. – Ми знаходимо старовинну пісню і виконуємо її лише один раз. Двічі ту саму композицію ми не повторюємо – щоб завжди залишатися цікавими для глядача».
У репертуарі «Висторопських бабусь» – обрядові, жартівливі, весільні, тужливі, патріотичні та обжинкові пісні. Всі вони звучать акапельно – без музичного супроводу.
Під час виступів учасниці використовують предмети традиційного побуту: рублики, дзвіночки, тріщотки, гребінці, а іноді – й сільськогосподарські знаряддя.
«На святі обжинків ми вийшли на сцену з серпами, сіпами й дерев’яними граблями – тими самими, якими наші дідусі молотили зерно. Виконали пісню «В кола місяцю в кола», і це справило справжній фурор», – згадує керівниця ансамблю.
Автентичність у нитках і стравах
На початку «Висторопські бабусі» виступали у сценічних костюмах із сільського клубу. Та з часом вбрання зносилося, і учасниці вирішили створити щось своє – справді автентичне. Кожна з них за власні кошти замовила костюм у швейній майстерні міста Лебедин.
Традиційний образ колективу складається з вишитої сорочки, спідниці, фартуха, корсета, хустки та намиста.
«Не зважаючи на вік, у нас усі “живчики”. У кожної – своя іскра. І коли ми в костюмах та ще й зі стародавніми інструментами виходимо на сцену – запалюємо по повній», – усміхається Валентина Коробейник.
Фольклор для учасниць ансамблю – це не лише пісні. Вони також досліджують гастрономічну спадщину Сумщини: відшукують рецепти, які колись готували в селах, і відтворюють їх на сучасній кухні.
У 2021 році колектив узяв участь у проєкті «Сумщина гастрономічна». Жінки приготували традиційні страви: вареники з маком і з квасолею, юшку з маком, печений гарбуз і квашу. За збереження цих смаків Сумщини ансамбль отримав диплом від обласного науково-методичного центру культури і мистецтв.
Фольклор онлайн
За роки своєї діяльності «Висторопські бабусі» отримали чимало грамот і нагород за збереження традиційної культури. Та для учасниць важливо не лише виступати на сцені, а й ділитися фольклором із ширшою аудиторією.
Щоб популяризувати давні пісні Сумщини та України, жінки створили сторінку у Facebook. Сьогодні вона вже об’єднує понад тисячу підписників з різних куточків країни.
У планах ансамблю – продовжувати шукати забуті пісні, збирати старовинні рецепти та тішити земляків новими відкриттями.
