За три з половиною роки повномасштабної війни громади Сумської області спрямували на потреби оборони близько 1,8 млрд грн, що становить лише 3,56% місцевих бюджетів.
Лідерами за рівнем витрат стали Липоводолинська, Хмелівська, Миколаївська сільська, Хотінська, Юнаківська та Миропільська громади, де на оборону йшло від 8% до 11% бюджету. Водночас серед антилідерів — Буринська, Лебединська, Недригайлівська, Березівська, Свеська та Грунська громади, де на оборону витрачали менше 1%, пише Громадський моніторинг.
Гроші спрямовувалися на закупівлю дронів, рацій, оптики, транспорту, пального, будматеріалів для фортифікацій, а також через субвенції Міністерству оборони та військовим частинам. Найбільше безпілотників закупили Роменська, Шосткинська та Буринська громади, а лідерами за фінансуванням фортифікаційних споруд стали Сумська, Шосткинська й Білопільська.
Пік фінансування припав на 2023 рік — понад 776 млн грн, що пояснюється тодішнім механізмом зарахування ПДФО із зарплат військових до місцевих бюджетів. Після змін у законодавстві у жовтні 2023-го ці кошти почали надходити до держбюджету, що знизило можливості громад.
Попри різницю у видатках, більшість прикордонних громад — зокрема Хотінська, Юнаківська та Миропільська — пояснюють високі витрати щоденними обстрілами та близькістю до Росії. Натомість громади з низьким рівнем фінансування посилаються на брак ресурсів, пріоритетність критичної інфраструктури та соціальної сфери.
Загалом станом на липень 2025 року 43 із 51 громади Сумщини вже мають власні програми підтримки територіальної оборони чи мобілізаційної підготовки.
