Стрес став буденністю для українців у часи війни. За даними соціологів, майже 90% громадян переживали його у різних формах минулоріч. Сум’яни не виняток: обстріли міста, постійна невизначеність, хвилювання за близьких на фронті та складнощі з навчанням чи роботою — усе це впливає на психіку й виснажує. Та навіть у таких умовах люди знаходять свої способи триматися на плаву. Ми зібрали відповіді містян на питання про те, що найбільше викликає у них стрес і що допомагає відновлювати сили.
Ми попросили сумʼян розповісти, що найбільше впливає на їхній емоційний стан, як вони знімають напругу у тяжкі дні та чи відчувають, що у Сумах є достатньо місць для відновлення сил.
— Найбільший стрес у мене зараз від хвилювання за дітей і щоб розвіятися трохи ми виходимо разом на прогулянки. Це допомагає і дітям розважитись, і мені в свою чергу насолодитися проведеним часом. Також, коли важко на душі, у пригоді стають книжки, які допомагають відволікатися від буденних переживань. Щодо простору нічого не можу сказати, адже живу за містом, хоча мені дуже подобається гуляти парковими місцевостями тут.
— Для мене каталізатором стресу є вибухи в місті, а також навчання. Я навчаюсь у 9-му класі і навантаження цього року значне з тим обсягом матеріалу, який потрібно вивчити. Мені допомагає музика та відвідування громадських просторів. Там я спілкувалася з багатьма людьми і брала участь в усіляких активностях, які пропонували організації. Це дозволяло зняти ось цей тягар щоденних турбот.
— Ми самі не з Сум. Відносно нещодавно сюди переїхали, тож нічого не можемо сказати стосовно широкого спектру можливостей для емоційного відпочинку в місті. Найчастіше тривогу викликають атаки на місто. Разом із тим, постійно відчуваєш страх за своїх близьких, які зараз служать на фронті. Думаємо для того, щоб триматися на плаву потрібно мати людину поруч, якій ти можеш виговоритися. Ще допомагають заняття улюбленими справами. У нашому випадку це спільні тренування з танців та спорту. Так ти бодай трохи переключаєшся на іншу активність та на певний час забуваєш про тривожні думки.
— Я б сказала, що найбільше стресу я переживаю через хвилювання за свого чоловіка, який знаходиться зараз на фронті. Починаючи з минулого року знайшла себе у літературі. З того часу прочитала вже більше ніж 108 книжок. Зараз систематично проводжу свій вільний час за читанням і не планую зупинятися. Навіть почала вести свій книжковий блог у телеграм-каналі, де роблю огляди. Також, мене дуже заспокоює музика та компʼютерні ігри. Планувала ще проводити ефіри з проходження ігор на платформі Twitch, але поки ця ідея не реалізувалася. Допомагають абстрагуватися і робочі справи, адже в цей період заплановано багато проєктів. До всього цього, допомагає триматися вивчення англійської. Щодо простору в Сумах, не знаю що сказати. Думаю, тут вже кожен вирішує сам, що для нього достатньо.
Дехто з містян відповів на питання, але відмовився фотографуватися:
Дарʼя Лаговська, 18 років, студентка:
— Я думаю, у нас в Сумах предостатньо місць, де можна відпочити та абстрагуватися від внутрішньої напруги: екскурсії, активний відпочинок, майстер-класи, концерти. Особисто у мене зараз найбільше стресу викликає навчання, адже дуже багато ресурсу вкладається у виконання завдань та вивчення матеріалу. Справлятися з цим мені допомагають заспокійливі.
Ірина, 44 роки, працює у міськраді:
— Думаю, що при бажанні кожен може знайти ресурс для того, щоб якось розслабитися. Можна, наприклад, почитати книгу, піти на прогулянку парком чи покататися на велосипеді. Залежно від того, що людині потрібно саме зараз для відновлення сил. У мене стресову реакцію викликають сильні вибухи поруч та інформація про наслідки обстрілів. Мені часто доводиться працювати з людьми, які приходять і кажуть, що у них зруйноване житло або загинула близька людина. Це дуже сильно впливає на мій емоційний стан, тож після робочого дня мені просто потрібно прийти додому і помовчати деякий час або зайнятися чимось. Іноді краще всього допомагає раз на три місяці виїхати кудись за місто.
