У Сумах уже 75 років працює міська бібліотека імені Тараса Шевченка. Сьогодні це не лише книгозбірня, а й відкритий простір для громади, волонтерства та зустрічей.
За ці роки бібліотека змінювалася разом із містом — тепер тут не лише читають, а й спілкуються, вчаться, допомагають іншим.
Історія міської бібліотеки почалася у 1949 році, коли виконком Сумської міської ради ухвалив рішення про її створення. Спочатку книжковий фонд зберігався просто в одній із кімнат міськвиконкому. А вже навесні 1950 року бібліотека отримала власне приміщення на тодішній вулиці Покровській, 1. Для читачів відкрили абонемент і читальну залу — невеликий, але важливий культурний осередок у післявоєнних Сумах.
У серпні 1969 року бібліотека переїхала до нового приміщення на вулиці Нижньовоскресенська. Того ж року, до 155-річчя з дня народження Тараса Шевченка, їй присвоїли його ім’я. З того часу бібліотека поступово зростала, а 1974 року, після централізації системи для дорослих, отримала статус Центральної міської. Це дало змогу розширити фонди, збільшити штат і приймати більше відвідувачів.
«Я вже шостий директор міської бібліотеки, — розповідає керівниця закладу Юлія Заговора. — Моя попередниця, Людмила Стадниченко, очолювала бібліотеку понад три десятиліття — з 1988 по 2021 рік. Саме за її керівництва заклад змінився найбільше: став затишним, оновив технічну базу і перетворився на сучасний культурний простір».
Серед важливих подій у житті бібліотеки — відкриття Інтернет-центру у 2002 році. Тоді заклад отримав грант від Посольства США в Україні, і доступ до інтернету став безкоштовним для всіх охочих. Для початку 2000-х це була справжня інновація для Сум.
«До нас і зараз приходять люди, яким потрібно знайти інформацію, попрацювати за комп’ютером чи просто мати доступ до мережі. Ми зберегли безкоштовний Інтернет-центр, і він досі працює», — каже Юлія Заговора.
Сьогодні бібліотека — це місце, де поєдналися читання, освіта і волонтерство. Під час повномасштабного вторгнення працівники активно долучилися до допомоги військовим: плетуть сітки, шиють натільну білизну, заливають віск для окопних свічок, збирають пластикові кришечки та передають теплі речі. Так бібліотека стала ще й центром підтримки спільноти.
«Ми зрозуміли, що бібліотека може бути не лише про книжки. Це про спільність і турботу — про те, щоб люди відчували себе потрібними і корисними», — говорить директорка.
Окрім традиційної роботи з читачами, тут діють клуби за інтересами: для кінолюбителів, мандрівників, тих, хто вивчає польську мову або займається скандинавською ходьбою. Регулярно проводяться безкоштовні майстер-класи за участю сумських майстринь, а для дітей працівники створили власний ляльковий театр.
«На День захисту дітей ми запросили школярів із Великочернеччинської школи — провели конкурси, розваги, подарували солодощі. Такі події створюють теплу атмосферу й показують дітям, що бібліотека — це цікаве місце», — розповідає Юлія.
У структурі Сумської публічної бібліотеки нині 15 філій, серед них — чотири сільські. Загальний фонд налічує близько 600 тисяч примірників, а кількість читачів постійно зростає. Лише за останні два роки до бібліотеки долучилися понад 75 тисяч користувачів.
До ювілейного року працівники підготували кілька подій для містян: виставку портретів бібліотекарів, відкритий мікрофон для читачів, вуличну книжкову виставку «Світ книг чекає» і акцію «75 книг для бібліотеки». Але головна цінність, кажуть вони, — це не ювілейні дати, а люди, які приходять сюди щодня.
