Світлана з сином та донькою проживали в прикордонному селі Пигарівка Середино-Будської громади у затишному будинку з садом. Однак росіяни перетворили на справжнє пекло розмірене життя родини. Останнім часом обстріли та вибухи лунають там чи не щодня.
Замість звичного життя між господарством та морозивом на простирадлі у саду, діти мали жити у холодному підвалі на мішках з картоплею. Так вони прожили тиждень.
Тож Світлана у відчаї звернулась до гуманітарної місії “Проліска”, яка працює за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні. Єдиним її проханням було евакуювати їх до безпечного місця.
Команда гуманітарного центра Проліска-Конотоп терміново виїхала до села та вивезла родину.
“Поїздка була довгою та виснажливою. Діти розповідали про домашніх улюбленців, яких довелось залишити, друзів, які їх підтримували, улюблені місця в селі. В той самий час, мама ділилась переживаннями з психологом мобільної групи про те, як змінилась поведінка її дітей. Про те, як син склав всі іграшки в сарай та відмовився ними грати, аргументуючи це тим, що він вже дорослий. А також, що коли вони з родиною сиділи з речами біля будинку, очікуючи команду центру, Світлана помітила, що у дворі дикі голуби звили гніздо. Злітаючи, махнули крилом на прощання. А головне на радість”, – розповідають історію родини у Проліска – Конотоп
Світлану з дітьми привезли в Шостку, у приватний будинок родичів.
