19 Жовтня 2025
23

Багато людей прагнуть щастя, але часто самі собі заважають його відчувати. Психологи пояснюють, що негативні думки та внутрішні обмеження віддаляють нас від радості.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Your Tango, щоб повернути відчуття радості, варто припинити вірити у внутрішню «брехню».
5 хибних переконань, які заважають радіти:
- «Я не заслуговую на щастя». Самокритика та відчуття провини лише посилюють втому і не роблять нас кращими. Психологи радять зупинитися і нагадати собі, що радість — це не нагорода, а природний стан. Перфекціонізм не робить нас кращими, а лише віддаляє від щастя.
- «Не варто радіти — це швидко закінчиться». Хоча гарні моменти минають, це не причина не насолоджуватися ними. Наш мозок схильний фокусуватися на загрозах, тому важливо навчити його помічати хороше. Зосередженість на радості та вдячності — це тренування мозку проти тривоги.
- «Я буду щасливим, коли...» Ми відкладаємо радість до «кращих часів» (коли схудну, знайду роботу мрії, зароблю більше). Насправді, життя не чекає, і навіть у складні моменти можливі малі радощі (кава, свіже повітря). Щоденні моменти радості роблять нас стійкішими до стресу, а не суперечать серйозним цілям.
- «Моє щастя залежить від інших». Любов і підтримка важливі, але передавати іншим повний контроль над власною радістю небезпечно. Коли ми дозволяємо комусь визначати, чи можемо ми бути щасливими, ми позбавляємо себе свободи. Залежність від чужих дій — це шлях до розчарування.
- «Радість несумісна з серйозною роботою». Навпаки, радість є паливом для продуктивності. Люди, які вміють помічати позитив навіть у напружені моменти, менше вигорають і швидше відновлюються. Справжня ефективність — це здатність працювати з натхненням.
Як натренувати мозок на щастя
Психологи стверджують, що щастя — це те, чого можна досягти завдяки щоденній практиці. Протягом кількох тижнів вони радять ставити собі три прості запитання:
- «Де я сьогодні знайшов радість?»
- «За що я вдячний прямо зараз?»
- «Що допомогло мені відчути цю радість?»
Такі дії створюють нові нейронні зв’язки, і з часом мозок починає вибирати спокій, а не стрес.