Самонавіювання є важливим аспектом психологічного самопізнання та розвитку особистості. У сучасному світі, де стрес та несподівані ситуації – невід'ємна частина життя, вміння ефективно впоратися з труднощами стає ключовим навичком.
Журналісти MistoSumy.com зв’язалися з сумським психологом, щоб знайти відповіді на актуальні питання. Яна Коломієць – сумська психологиня, яка розповість нам: як же зберегти власний розсуд, нерви та як боротися зі стресом.
«Війна дуже вплинула на здоров’я сумчан, стало набагато більше депресивних та тривожних розладів. Люди, які не були готові, тобто не мали стійкої нервової системи, були виснажені й до цього, а війна забрала ще більше психічного здоров’я. Завдячуючи їй, проявилося усе те, що було глибоко у людях», – поділилася з нами психологиня Яна Коломієць.
Перші дзвіночки негараздів
«Люди звикли приходити тоді, коли вже «горить», коли жити неможливо. Те ж саме стосується й психології. Дуже тішить той факт, що на сей день є багато ініціатив, які надають інформацію і люди можуть спробувати багато чого навіть безкоштовно: допомога, ресурси, кризові лінії тощо. Якщо людині дійсно хочеться, вона все зможе, але чи готова до цього – інше питання», – говорить пані Яна.
Самоаналіз – це найперше, що потрібно зробити, коли людина починає відчувати себе якось не так. Коли це сталося? За яких умов? Чому? Стається таке, коли людина на себе дуже багато бере, або працює занадто багато, або не звертає увагу на щось. І тоді вже йдуть перші дзвіночки або від організму, або від оточення, що щось не так. Почати людина може з найпростішого – повертати у норму режим дня.
«Досить сумний факт, що на це ніхто не звертає уваги, хоча це дуже важливо. Якщо людина почувається кепсько, то частіше за всього у неї є розлади сну та харчування. То немає апетиту, то нічого не хочеться, або коли постійно відкриває холодильник, тобто заїдає стрес», – прокоментувала пані Яна.
Людина зазвичай спочатку відчуває тілом, що щось не те: спиться погано або апетиту немає – це перші дзвіночки. Особливо, якщо людина каже, що немає настрою і дуже довго, то це означає, що нервова система не справляється з навантаженням, вона виснажена.
Головні дзвіночки проблем з психічним здоров’ям:
- Порушений режим сну та харчування;
- Відсутність настрою довгий період часу;
- Неспроможність вирішувати задачі, постійне відкладання їх на «потім»;
- Відчуваєте через тіло: часто болить голова, тиск.
- Залежність в алкоголі, курінні або іншій людині для заспокоєння нервів;
Як допомогти власній психіці?
Взагалі стадії розподіляються на: самодопомога, психолог, психотерапевт, психіатр. І звичайно, у залежності від того, що ви відчуваєте, потрібно звертатися до фахівця.
«Люди можуть надавати собі психологічну допомогу самі, головне, щоб вони дійсно цього хотіли. В Інтернеті існує велика кількість щось типу нотаток «10 порад, щоб …», але не рідко буває таке, що людина читає й у неї виникає дисонанс: «Ого, скільки я повинна робити». Кожна людина індивідуальна й такий величезний список зроблений для того, щоб ви обрали щось для себе, що буде працювати саме з вами», – говорить пані Яна.
В умовах виснаження нервової системи, ще після COVID-19, почали проявлятися усі негаразди, які тільки могли бути з ментальним здоров’ям. Війна, звичайно ж, додала від себе ще більше переживань. І людям залишається лише підтримувати власний стан: психогігієна, як відновлюватися, як не виснажувати себе настільки, щоб наступник кроком не став психотерапевт.
Є багато офіційних телеграм каналів, які публікують поради та настанови. Першим кроком може бути використання їх у своїх цілях. Спробувати робити щось звідти на регулярній основі, бо якщо ви це робите 1 раз у тиждень, або у місяць – сенсу не буде. Це як відвідувати спортзал 1 раз у тиждень й очікувати неперевершених форм. Те ж саме стосується й психіки. Почати з елементарного піклування про себе. Відпочивати до того, як ви втомилися, бо можуть початися незворотні зміни, які доведеться лікувати у психотерапевта.
Телеграм-канали психології:
Програма "Ти як?"
Психологічна підтримка
Робота над психікою складає 80% роботи людини й лише 20% роботи фахівця, який направляє вас, на що звертати увагу.
Поетапна допомога власному «Я»
1. Відновлення режиму
«Спершу, відновлюємо режим, тобто сон. Це один з найголовніших аспектів початку лікування нервової системи. Чому? Бо коли людина спить – вона відпочиває, як і нервова система. А коли ні – постійно перебуває у стресі, обдумуючи усі проблеми або питання», - ділиться з нами пані Яна.
2. Здатність перемикати увагу
І ось тут проявляється, що ніби людина відпочиває, і режим у нормі, але думок поганих настільки багато, що людина опускає руки. Може здаватися, що стільки невирішувальних проблем, що голова обертом. Може людина не знає як підступитися, а може боїться. Тут про себе дає знати невміння особистості перемикати увагу. Не зациклюватись на тому, що все погано, й не думати про це цілий день. А думки наші можуть дуже легко зробити нам нервовий стрес, і тому частіше за всього у кінці дня ви будете відчувати себе вижатим, наче губка.
«Перемикати увагу потрібно вчитися, перенавчатися. Так, це важко, але змінювати те, як нервова система сприймає життя треба, бо це змінює у буквальному сенсі усе: сприйняття життя, погляди на проблеми та рішення», - говорить пані Яна.
3. Не акцентувати увагу на негативі
Типові помилки, це коли людина може думати «А що якщо…», і після цього цілий потяг негативних думок з якоюсь катастрофою у кінці. Звичайно, якщо так думати, так і буде. Ви себе накрутили, прожили катастрофу, й не бачите іншого шляху. А якщо особистість ще й схильна бачити тільки негатив, не помічаючи добро – це ще гірше.
Зараз активно пропагують щоденники вдячності, щоб привчити мозок помічати те гарне, що є у житті, бо ми дуже часто нехтуємо цим. І навіть, коли проблема може бути маленькою, ми звикли бачити у ній щось всемогутнє. Тому за собою потрібно спостерігати, акцентувати увагу на власних думках та ставити питання: «А про що я думаю цілий день?», «Я знову себе накручую?». Суть у тому, що якби це було поза межами здатності людини, то терапії взагалі б не існувало, тому кожній людині це підвласно.
4. Терапія
Терапія – зміна ставлення до світу. І якщо ваші думки не приносять вам задоволення, або гарного самопочуття, то їх потрібо змінити. Це дуже яскраво видно у порівнянні. Коли одна ситуація, але два різні погляди. Наприклад, один спізнився на маршрутку й починається: «Я запізнюся на роботу, мене звільнять, у мене не буде грошей, я не зможу сплатити за квартиру». І погляд іншого: «А може у наступній буде більше вільного місця», тобто людина сприймає раціонально кожну ситуацію. Не як катастрофу, від якої залежить життя, а як здатність подивитися на ситуацію з іншого боку. Це гарна навичка, яка дається людині не від народження, цьому навчають, або людина сама цьому вчиться.
«Я не кажу, що всі повинні думати оптимістично, головне – раціонально та реалістично. Сприймати усі негаразди так, як вони є: десь оптимістично, десь песимістично, а десь нейтрально», – коментує пані Яна.
5. Не звалювати на себе усі проблеми світу
Запитуйте у самих себе, чи можете ви вирішити ту чи іншу проблему. Бо дуже часто ми звалюємо на наші плечі те, що нам не по силам. І кожного разу ми можемо відчувати розчарування у собі. Запитуйте себе: «Чи це в межах моїх сил зараз?», якщо так – робіть, ні – не треба. Не беріть на себе занадтно багато. Ми розчаровуємося у собі й отримуємо дизмотивацію, що погіршує наш стан.
«Немає сенсу хвататися за усе та одразу, пошкоджуючи власну нервову систему. Ми не можемо змінити людей, поки вони самі цього реально не захочуть», - говорить пані Яна.
Чи важливо розуміти власні емоції?
Коли ми дивимося на ситуацію під одним кутом і не можемо під іншим, частіше за всього ми не бачимо й інших можливостей. Якщо взяти ситуацію з оточуючим подразником, тобто людина, яка вас накручує чи змушує себе почувати погано – поверніть голову в інший бік чи вийдіть з приміщення, де вона знаходяться. Не дозволяйте іншим таким чином маніпулювати вашими емоціями. Вийдіть, заспокойтеся – і вплив на вас буде значно меншим, ви будете інакше сприймати ситуацію. Найголовніше – розірвати контакт з цією людиною.
«Якщо ж це стосується близької людини – тут потрібно не тільки перемикати увагу, а й контролювати, на що саме ви звернули увагу. Дуже часто чую від людей: «Він мене вивів», але це ж не так. Не він вас вивів, а ви це дозволили. Контролювати власні емоції важко, але можливо», - говорить пані Яна.
Контроль та регуляція емоцій – це дуже важливо, це функція, якій людина вчиться. Тому, якщо людина протягом дитинства не навчилася цього – їй буде вкрай важко. Це тому, що їх у нас дуже багато. І якщо особистість не дуже розуміє свої емоції – буде таке, що в стресових ситуаціях, вона буде виражати їх в агресії.
Наприклад, людині соромно й вона побоїться це показати, тому почне агресивно реагувати. У суспільстві про таких кажуть «Він нервовий», а по факту, це просто не здатність людини контролювати себе та показувати власні емоції.
«Чим краще людина розуміє, які відчуття вона проживає, тим більш різноманітні емоції в ній є. І тим менше буде мінливих всплесків, які не приносять користі, а лише шкодять людині», – ділиться з нами пані Яна.
Не емоції повинні керувати людиною, а людина ними. Наші емоції це не паразити, що залежать від носія, а частина нас. І контролювати їх, це як контролювати своє життя. Це потрібо вміти.
Зазвичай навчаються цьому з фахівцем, а потім відслідковують наскільки ви одразу реагуєте на ті чи інші стимули, наскільки у вас одні й тіж самі стимули викликають різні емоції, наскільки ви дозволяєте собі накручуватися.
Корисні практики самонавіювання
Серед найкращих практик, які себе зарекомендували, це заземлення. Коли людина, втратила емоційний контроль під час дуже яскравої критичної ситуації. Людина іноді може просто не фіксувати реальність. Коли ви налякані, де ваш фокус уваги? Усередині. Тому, люди можуть не помічати нічого навколо.
Щоб «повернутися» з власного світу усередині, рекомендується стиснути щось у руці, або зробити дихальні вправи, їх у мережі Інтернет більше, аніж достатньо. Але оберіть спосіб саме для вас. Комусь підходить дихання, комусь напруження та розслаблення м’язів – це повертає до почуття свого тіла. Ти починаєш фіксувати, що відбувається навкруги
«Також, раджу людям мати такі собі мотиваційні рядки десь поряд. У наш час майже кожна друга людина має записничок, куди ми записуємо справи чи ще щось. Так от пишіть там для себе якусь мотивацію дня, щоб у скрутну хвилину, прочитавши її, ти заряджався енергією та мотивацією», – радить психологиня пані Яна.
Називається це копінг-стратегії. Прочитали свою мотивацію, сказали собі: «У мене усе вийде, усі навички для досягнення цілі є, я це зроблю, я молодець» і пішли далі. Самонавіювання – дуже сильне явище, якщо розуміти, як і куди його направляти. Копінг-стратегії у всіх різні. Люди обирають для себе саме ті, які їм допомагають, які їх мотивують.
«Чому психологи рекомендують робити дихальні вправи та медитацію, бо з часом це стає навичкою. А без неї у кризовій ситуації ми забуваємо усе. Наприклад, комусь стало на вулиці погано, 90% людей стоять і не знають що робити, хоча й проходили курси з 1-ої медичної допомоги, але шок не дає зрушити з місця. І допомагає лікар, який не думає як допомогти, а допомагає, бо вже знає як це робити. Це навичка. Якщо навичка є – вона вам допоможе. Якщо це було тільки прочитано – від цього немає сенсу. Так само й у психології. Прочитати щось недостатньо, потрібно регулярно робити це: ті ж вправи чи заповнення щоденника», – підсумувала психологиня Яна Коломієць.
Спілкувалася Біловол Наталія, MistoSumy.com
